Результаты (
украинский) 2:
[копия]Скопировано!
7. Запропонована система відповідає демократії в найбільшій мірі.
Один з ключових принципів демократії полягає в тому, що финансирова-
ня діяльності держави має бути предметом обговорення та відкритих
того прийняття рішень з боку політичних представників народа.Сегодняшняя монополія на емісію грошей, якою володіють государствен -
ний орган і банківська індустрія, ведуча операції з частковим резерві-
рованием, дозволяє створювати купівельну спроможність ex nihilo, завдаючи
шкоду іншим членам суспільства. В основному даною можливістю поль-
зуется держава, яка за допомогою цього механізму фінансує свої
витрати, не збільшуючи податки, що є більш наочним і политичес-
ки важким способом. Держава намагається маскувати цей механізм,
риторично вимагаючи, щоб бюджети фінансувалися «традиційними»
способами, а дефіциту не покривалися емісією грошей і кредитів непосред-
ственно. Проте на практиці результати такої політики оказивают-
ся досить схожими з варіантом емісії значних обсягів государст-
ських облігацій, якими бюджет фінансується пізніше, коли їх куплять
центральний і приватні банки на нові гроші, які вони самі ж і соз-
дають (непрямий процес монетизації державного боргу). Більше того,
необхідно підкреслити, що прихована експропріація багатства громадян,
яку дозволяє провести фідуціарна інфляція, вигідна не тільки
державі, але і банкірам. Дійсно, оскільки банкіри ведуть опе-
рації з частковим резервуванням, а держава не зобов'язує їх направ-
лять весь обсяг кредитної експансії на фінансування державного
сектора (примушуючи купувати тільки державні папери), банки так-
ж здійснюють поступову, розподілену експропріацію більшою
частини купівельної спроможності грошових одиниць, належних граж-
данам. Банківські баланси відображають накопичення значних за обсягом
активів, що являє собою кумулятивний підсумок історичного процесу
експропріації. У етомсмисле протести банкірів проти пропозицій, в з-
ответствии з якими вони повинні направляти значну частку активів
своїх банків на фінансування дефіциту державного бюджету, нуж-
але розуміти як скарги одного зі співучасників процесу кредитної експан-
ці, що завдає шкоди суспільству, на іншого співучасника. Обидва вони «торгуют-
ся» між собою за те, кому яка частка «прибутку» повинна дістатися.
На відміну від вищеописаної системи, чистий золотий стандарт в со-
четании з вимогою 100% -ного резервування спонукає державу
повністю визначити свої витрати та джерела своїх доходів. Ця сіс-
тема не дає державі здійснювати приховане фінансування, яке
можливо при інфляції і кредитної експансії. Більше того, така систе-
ма також не дозволяє приватним банкірам отримувати вигоду, утримуючи
значну частину «інфляційного податку». Моріс Алле зробив з цього
приводу наступний вичерпний коментар: «Так як будь-яке створення
грошей робить той же ефект, що і істинний податок, яким обкладаються
всі, чий дохід зменшується внаслідок підвищення цін, неминуче следу-
ющего за емісією грошей, то прибуток, отриманий таким способом, повинна
повертатися державі, дозволяючи тим самим зменшувати загальний обсяг
оподаткування »59.Однако наші пропозиції обіцяє багато більше вигод платників податків
кам: держава следуетлішіть властіемітіроватьденьгі, так, чтобипрі
фінансуванні усіх своїх витрат воно було зобов'язане покладатися тільки
на податки. Це змусить його бути повністю транспарентним. У результаті
громадяни зможуть безпосередньо відчувати відповідні витрати і,
отже, будуть значно більшою мірою мотивовані осу-
ществлять моніторинг за всіма державними відомствами.
переводится, пожалуйста, подождите..