Астрономия это отрасль науки, изуча

Астрономия это отрасль науки, изучающая движений и природ небесных тел, таких как планет, звезд и галактик. Астрономия является, пожалуй, старейший из чистого наук. Это трудно исправить точную дату, когда начались систематические наблюдения небес. В многих примитивных цивилизаций была признана регулярности небесных движений, и были предприняты попытки вести учет и предсказать будущие события. Первая функция практической астрономии был основой для календаря, единиц месяц и год, определяемого на основе астрономических наблюдений. Позже Астрономия служил в навигации и хронометраж. Китайцы были уже в 13 веке до н.э. китайской астрономии является самым известным сегодня для своих наблюдений или сверхновых или «гостевой звезды», как они были вызваны рабочего календаря. Вавилонян, ассирийцев и египтяне были активны в астрономии. Ранние астрономы были священники, и не попытка отделить от лженауки Астрология астрономия. В самом деле ранних мотивации для детального изучения планет была подготовка гороскопы. Наивысшего развития астрономии в древнем мире пришли с греками в период от 600 до н.э. до н.э. 400.
Методы, применяемые греческим астрономам были весьма отличаются от более ранних цивилизаций, таких как вавилонского. Вавилонский подход был нумерологические и лучше всего подходит для изучения сложных лунного ходатайств, которые было подавляющее интерес для народов Месопотамии. Греческие подход, напротив, был геометрических и схема, лучше всего подходит для полного космологических моделей. Thales, Ионическое философ VI века до нашей эры, приписывают представляя геометрические идеи в астрономии. Пифагор, примерно сто лет спустя, себе вселенную как серию концентрических сфер, в которых каждый из семи «Уондерерс» (солнце, Луна и пять известных планет) были внедрены. Сферах вращается независимо, производства «музыке сфер.» Euxo-dus разработал идею вращающейся сферы путем введения дополнительных сфер для каждого из планет с учетом наблюдаемых сложности их ходатайств. Это было начало греческого цель «сохранение выступления», то есть, обеспечивая теорию, которая будет учитывать всех наблюдаемых явлений. Теоретические модели Вселенной не соответствует обязательно абсолютной истины или реальность, которая, согласно Платону, был недоступен для человека и может только быть подошел или аппроксимировать. Этот крик отношение к научным знаниям зеркала современного позитивизма. Аристотель (384-322 до н.э.) кратко большая часть греческих работы перед ним и оставалась абсолютной власти до тех пор пока в конце средневековья. Хотя его убежденность в том, что земля не движется иметь тормозящего эффекта на астрономических прогресс, он дал правильное объяснение лунных затмений и достойный аргумент для сферической формы земли. Александрийская школа Апекс греческой астрономии было достигнуто в эллинистический период. Аристарх (310-230 до н.э.) определены размеры и расстояния от Луны и солнца по отношению к земле и выступает за гелиоцентрической космологии (ориентированного на солнце). Хотя имеются ошибки в его предположения, его подход был поистине научный; его работа была первая серьезная попытка сделать модель Вселенной. Первое точное измерение фактической (в отличие от родственника) Размер земли выступил Эратосфен (284-192 до н.э.).
Был величайший астроном древности Гиппарх (190-120 гг.). Он разработал тригонометрии и использовал его для определения астрономические расстояния от угловых наблюдаемые положения небесных тел. Он признал, что астрономия требует точной и систематических наблюдений, течение длительного времени. Он поэтому сделал большое использование старых наблюдений, сравнивая их с его собственными. Многие из его замечаний, особенно планет, были предназначены для будущих астрономов.
В этот период европейской астрономии был во многом спящие, и только значительная работа была проведена, мусульман и индусов. Это было путем мавританской Испании что греческой астрономии, достиг средневековой Европы. Один из великих памятников Возрождения обучения в Европе, которая принесла о научной революции XVI и XVII веках, был публикацию (1543) Коперника (1473-1543) его на революций в небесных сферах. Согласно его системы Земля вращается вокруг своей оси и со всех других планет, вращается вокруг солнца. Утверждение о том, что земля не является центром Вселенной был иметь глубокие философские и религиозные последствия. Коперник основное требование для его новой системы было, что он сделал расчеты проще. Он до сих пор сохранил epicycles и равномерного кругового движения Птолемея системы; Но размещая солнца в центре, он смог уменьшить количество epicycles. Коперник, также определяется сидерических периодов (время на один оборот вокруг солнца) планет и их расстояние от солнца относительно расстояние солнце земля.
Следующий великого астронома Тихо Браге (1546-1601) был главным наблюдателем; консервативной в вопросах теории, он отверг понятие, что Земля движется. Под патронажем короля Фридриха II Tycho создана превосходно обсерватория на датский остров Хвин. В течение 20 лет (1576 — 1597), он и его помощники компиляция наиболее точных и полных астрономических наблюдений, которые видел мир. На момент его смерти, его записи, переданные Иоганн Кеплер (1571-1630), который был его последний помощник, в Праге. Кеплер провел почти десять лет пытается соответствовать Tycho замечания, особенно Марса, в усовершенствованной системе гелиоцентрической кругового движения. Наконец он задумал что орбиты Марса было эллипса с солнцем в одной фокус.
Галилео Галилей (1564

Результаты (украинский) 1:

Астрономія є галузь науки, що вивчає рухи і характер небесних об'єктів, таких як планет, зірок і галактик. Астрономія, ймовірно, найстаріша з чистого наук. Це важко виправити точну дату, коли систематичні спостереження небес. У багатьох примітивні цивілізацій була визнана регулярності руху небесних, і спроби записати і передбачити майбутні події. Перший практична астрономія стала основою для календаря, місяць і рік, визначається на основі астрономічних спостережень. Пізніше астрономії служив в навігації і хронометражу. Китайці вже були в в 13 столітті до нашої ери китайський астрономія є найвідомішим сьогодні за його спостереженнями або наднових або "Гостьовий зіркою", як вони називалися, робочого календаря. Вавілоняни, ассірійців і єгиптяни були активні в астрономії. Ранні астрономів були священиками і не намагайтеся відокремити лженаукою астрологія астрономія. На самом деле раннього мотивацією для детального вивчення планет готувався Гороскопи. Найвищого розвитку в античному світі астрономії довідкову греки в період від 600 до нашої ери. до н. е. 400.Методів ДРТ давньогрецьким астрономам було істотно відрізняється від попередніх цивілізацій, таких як на вавілонського. Вавілонського підхід був нумерологічний та найкраще підходить для вивчення складних Місячне рухів, який був величезний інтерес до народів Месопотамії. Грецька підхід був геометричні схема є найкраще підходять для повною космологічних моделей. Іонічні філософ Thales, VI ст., приписують введення геометричні ідеї в астрономії. Піфагор, близько ста років, уявіть собі Всесвіту як ряд концентричних сфер, в якій кожен з семи мандрівники (сонцем, місяцем і п'ять планет відомих) були введені. Сферах обертаються незалежно пластової "музикою сфер." Euxo-dus та дальнім обертається сфері шляхом введення додаткових полів для кожного планет у світлі спостерігається складність їх рухів. Це стало початком грецької мети збереження видимості ", тобто, забезпечуючи теорія, що б прийняти до рахунку всі спостерігаються явища. Теоретична модель Всесвіту, не відповідає обов'язково абсолютна істина або реальність, яка, за словами Платона, недоступним для людини і можна тільки підійшов до або Апроксимуються. Цей крик ставлення до наукових знань, сучасні позитивізму дзеркал. Аристотель (384-322 до н. Е) надаються більшу частину роботи грецьких дослідників перед ним і залишався абсолютної влади до закінчення середньовіччя. Хоча його переконання, що землі не рухається retarding впливає на астрономічних прогресу, він дав правильне пояснення місячних затемнень і гідною аргумент для сферичної форми землі. Apex школи Олександрії грецької астрономії була досягнута в Елліністичний період. Аристарх (310-230 до нашої ери) визначається розмір і відстань до місяця і сонця по відношенню до землі і це в інтересах Геліоцентрична космології (НД орієнтованих). Хоча в його припущень, сталися помилки, його підхід був по-справжньому наукових; його робота була перша серйозні спроба зробити модель Всесвіту. Перший точне вимірювання фактичного (на відміну від родича) розмір землі зробили Ератосфена (284-192 до н. Е).Найбільших стародавніх астроном класифікаційна (190-120). Він розробив тригонометрії і використовували його для визначення астрономічні відстані від кут спостерігається позиції небесних тіл. Він визнав, що астрономія вимагає точної і систематичного спостережень протягом тривалого часу. Тому зробив великий використання старої спостереження, порівнюючи їх з його власними. Багато хто з його спостереженнями, у зокрема планет, призначалися для майбутніх астрономів.В этот период европейской астрономии был во многом спящие, и только значительная работа была проведена, мусульман и индусов. Это было путем мавританской Испании что греческой астрономии, достиг средневековой Европы. Один из великих памятников Возрождения обучения в Европе, которая принесла о научной революции XVI и XVII веках, был публикацию (1543) Коперника (1473-1543) его на революций в небесных сферах. Согласно его системы Земля вращается вокруг своей оси и со всех других планет, вращается вокруг солнца. Утверждение о том, что земля не является центром Вселенной был иметь глубокие философские и религиозные последствия. Коперник основное требование для его новой системы было, что он сделал расчеты проще. Он до сих пор сохранил epicycles и равномерного кругового движения Птолемея системы; Но размещая солнца в центре, он смог уменьшить количество epicycles. Коперник, также определяется сидерических периодов (время на один оборот вокруг солнца) планет и их расстояние от солнца относительно расстояние солнце земля.Наступний великий астронома тихо Браге (1546-1601) був начальником спостерігача; консервативні в питаннях теорії, він відхилив поняття, що Земля рухається. Під патронатом король Фрідріх II планетарію тихо створено прекрасні обсерваторії на датський острів Hveen. Протягом 20 років (1576 — 1597), він і його помічники складений найбільш точні та повні астрономічних спостережень, який побачив світ. На момент своєї смерті його записів передані Йоганна Кеплера (1571-1630), який був його останній помічника, у Празі. Кеплер провів майже 10 років намагається відповідати планетарію тихо зауваження, особливо Марс, вдосконалена Геліоцентрична система кругові рухи. Нарешті, він задумав, що орбіту Марса був еліпса з сонячними променями біля одного фокус.Галілео Галілей (1564

Результаты (украинский) 2:

Астрономія це галузь науки, що вивчає рухів і природ небесних тіл, таких як планет, зірок і галактик. Астрономія є, мабуть, найстаріший з чистого наук. Це важко виправити точну дату, коли почалися систематичні спостереження небес. У багатьох примітивних цивілізацій була визнана регулярності небесних рухів, і були зроблені спроби вести облік і передбачити майбутні події. Перша функція практичної астрономії був основою для календаря, одиниць місяць і рік, що визначається на основі астрономічних спостережень. Пізніше Астрономія служив в навігації і хронометраж. Китайці були вже в 13 столітті до н.е. китайської астрономії є найвідомішим сьогодні для своїх спостережень або наднових або «гостьовий зірки», як вони були викликані робочого календаря. Вавилонян, ассірійців і єгиптяни були активні в астрономії. Ранні астрономи були священики, і не спроба відокремити від лженауки Астрологія астрономія. Справді ранніх мотивації для детального вивчення планет була підготовка гороскопи. Найвищого розвитку астрономії в стародавньому світі прийшли з греками в період від 600 до н.е. до н.е. 400.
Методи, застосовувані грецьким астрономам були вельми відрізняються від більш ранніх цивілізацій, таких як вавілонського. Вавилонський підхід був нумерологические і найкраще підходить для вивчення складних місячного клопотань, які було переважна інтерес для народів Месопотамії. Грецькі підхід, навпаки, був геометричних і схема, найкраще підходить для повного космологічних моделей. Thales, Іонічне філософ VI століття до нашої ери, приписують представляючи геометричні ідеї в астрономії. Піфагор, приблизно сто років по тому, собі всесвіт як серію концентричних сфер, в яких кожен з семи «Вондерерс» (сонце, Місяць і п'ять відомих планет) були впроваджені. Сферах обертається незалежно, виробництва «музику сфер.» Euxo-dus розробив ідею обертової сфери шляхом введення додаткових сфер для кожного з планет з урахуванням спостережуваних складності їх клопотань. Це був початок грецького мета «збереження виступу», тобто, забезпечуючи теорію, яка враховуватиме всіх спостережуваних явищ. Теоретичні моделі Всесвіту не відповідає обов'язково абсолютної істини чи реальність, яка, згідно Платону, був недоступний для людини і може тільки бути підійшов або апроксимувати. Цей крик ставлення до наукових знань дзеркала сучасного позитивізму. Аристотель (384-322 до н.е.) стисло більша частина грецьких роботи перед ним і залишалася абсолютної влади до тих пір поки в кінці середньовіччя. Хоча його переконаність у тому, що земля не рухається мати гальмуючого ефекту на астрономічних прогрес, він дав правильне пояснення місячних затемнень і гідний аргумент для сферичної форми землі. Олександрійська школа Апекс грецької астрономії було досягнуто в період еллінізму. Аристарх (310-230 до н.е.) визначені розміри і відстані від Місяця і сонця по відношенню до землі і виступає за геліоцентричної космології (орієнтованого на сонці). Хоча є помилки в його припущення, його підхід був воістину науковий; його робота була перша серйозна спроба зробити модель Всесвіту. Перше точне вимірювання фактичної (на відміну від родича) Розмір землі виступив Ератосфен (284-192 до н.е.).
Був найбільший астроном старовини Гіппарх (190-120 рр.). Він розробив тригонометрії і використовував його для визначення астрономічні відстані від кутових спостережувані положення небесних тіл. Він визнав, що астрономія вимагає точної і систематичних спостережень, протягом тривалого часу. Він тому зробив велике використання старих спостережень, порівнюючи їх з його власними. Багато хто з його зауважень, особливо планет, були призначені для майбутніх астрономів.
У цей період європейської астрономії був багато в чому сплячі, і тільки значна робота була проведена, мусульман і індусів. Це було шляхом мавританської Іспанії що грецької астрономії, досяг середньовічної Європи. Один з великих пам'ятників Відродження навчання в Європі, яка принесла про наукової революції XVI і XVII століттях, був публікацію (1543) Коперника (1473-1543) його на революцій в небесних сферах. Згідно з його системи Земля обертається навколо своєї осі і з усіх інших планет, обертається навколо сонця. Твердження про те, що земля не є центром Всесвіту був мати глибокі філософські та релігійні наслідки. Коперник основна вимога для його нової системи було, що він зробив розрахунки простіше. Він досі зберіг epicycles і рівномірного кругового руху Птолемея системи; Але розміщуючи сонця в центрі, він зміг зменшити кількість epicycles. Коперник, також визначається сидеричних періодів (час на один оборот навколо сонця) планет і їх відстань від сонця щодо відстань сонце земля.
Наступний великого астронома Тихо Браге (1546-1601) був головним спостерігачем; консервативної в питаннях теорії, він відкинув поняття, що Земля рухається. Під патронажем короля Фрідріха II Tycho створена чудово обсерваторія на датський острів Хвінь. Протягом 20 років (+1576 - одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім), він і його помічники компіляція найбільш точних і повних астрономічних спостережень, які бачив світ. На момент його смерті, його записи, передані Йоганн Кеплер (1571-1630), який був його останній помічник, в Празі. Кеплер провів майже десять років намагається відповідати Tycho зауваження, особливо Марса, у вдосконаленій системі геліоцентричної кругового руху. Нарешті він задумав що орбіти Марса було еліпса з сонцем в одній фокус.
Галілео Галілей (1564

Результаты (украинский) 3:

астрономії наука - вивчення рухів і природні небесних тіл, таких як планет, зірки і галактик. Астрономія, мабуть, найстарішим з чистого наук. Важко виправити таку датуКоли почалася систематичного моніторингу небес. У багатьох первісних цивілізацій визнано регулярність небесних рухи, були спроби записати та передбачити майбутні події.Перша функція Практична астрономія стала основою для календаря, вузлів місяця і року, визначають на підставі астрономічних спостереженнях. Пізніше астрономії служив у навігації і термінами.Китайці вже були в XIII столітті до н.е. китайської астрономії є найвідомішим сьогодні своїми спостереженнями або ромбик або "запрошена зірка', так як вони були викликані робочої календаря. Крім того,На Assyrians і Єгиптянами були активними в астрономії. Астрономи вже були священиками і не намагайтеся окремо від маленьких шановного астрологія астрономії.