Для творческой жизни Чехословакии 2

Для творческой жизни Чехословакии 20 — 30-х гг. были типичны органическая и широкая взаимосвязь между отдельными видами искусства, взаимное проникновение новаторских тенденций, использование многих родственных приемов в различных областях и жанрах художественного творчества, где подчас работали одни и те же люди. Характерным примером активной и многоплановой работы прогрессивных чехословацких зодчих является деятельность видного архитектора (ныне народного художника ЧССР) Иржи Кроги (р. 1893), в которой неразрывно переплетается художественное творчество и идейно-политическая революционная борьба. В 1920 г. архитектор И. Крога стал одним из основателей социалистического театра, автором ряда его первых представлений. В дальнейшем он много работает как график и живописец. В своих архитектурных произведениях Крога стоит на позициях эмоционального функционализма. Попытки осуществить передовые архитектурные идеи в буржуазной Чехословакии, естественно, не могли дать сколько-нибудь значительных практических результатов и тонули среди деляческих, чисто ремесленных проектов. Они лишь убедительно показали, что «новая архитектура переросла тесные рамки индивидуализма, находится в противоречии с ними и идеи ее могут быть реализованы в полной мере лишь в условиях социалистического общества» (Ян Ванек). Однако, так или иначе, прогрессивные устремления чехословацких зодчих не могли не отразиться на строительстве, которое в годы межвоенного двадцатилетия благодаря благоприятной конъюнктуре было широким и активным; они способствовали также тому, что Чехословакия в 20 — 30-х гг. заняла почетное место среди развитых европейских стран, в которых формировалась новая архитектура. В конце 40-х — в первой половине 50-х гг. абсолютизация чисто внешних, показных композиционных задач, отрыв художественных проблем от функциональных, технических и социальных привели к существенным противоречиям в архитектурной практике, задержали ее поступательное развитие. Несмотря на то, что в эти годы в Чехословакии были осуществлены значительные градостроительные комплексы и построен ряд крупных сооружений, среди них, за редким исключением, не оказалось таких архитектурных образцов, которые по своему эстетическому уровню отвечали бы задачам формирования принципов нового, социалистического зодчества.
После преодоления этих противоречий чехословацкая архитектура быстрыми темпами добивается значительных успехов как в массовом жилищном строительстве, сооружении уникальных общественных зданий, так н в осуществлении широких градостроительных замыслов.

Результаты (украинский) 1:

Для творчого життя Чехословаччину 20-30 років. були образом органічних і широка відносини між певні види мистецтва, взаємне проникнення новаторських напрямів використання подібні технологій в різних галузях і жанрів художнього вираження, де часто працювала з ті ж самі люди. Характерний приклад активних і комплексним роботи прогресивних Чехословацької архітекторів є видатний архітектор (тепер народний артист Чехословаччина) Іржи Krogi (нар. 1893), які є нерозривно переплетені художньо-ідейно політичних революційної боротьби. У 1920 році, архітектор і. Kroga став одним із засновників Соціалістична театру, автором декількох перших вистав. Він працює як художник-графік і художник. У його архітектурного працює Kroga стендів на позиціях емоційний функціоналізм. Намагаючись впровадити передові архітектурні ідеї в буржуазної Чехословаччини, природно, не зміг дати будь-які значні практичні результати і затонув серед deljacheskih, чистий судів проектів. Вони тільки довели, що "нової архітектури перетворилася тісні рамки індивідуалізм, в протиріччя з ними і її ідеї можуть бути повністю здійснені тільки в соціалістичних суспільство" (Ian Vanek). Однак, так чи інших, прогресивних прагнень Чехословацької архітекторів не могло не позначитися будівництво в міжвоєнний період завдяки сприятливі умови, 20 широкий і активних; вони мають також сприяли тому що Чехословаччини в 20-30-х років. зайняв місце серед розвинених європейських країн, які сформували нову архітектуру. В кінці 40-в першій половині 50 ' s. гріхів чисто зовнішні, показною виклики композитний загін художнього проблеми функціональні, технічні та соціальні привела в серйозну розбіжність у думках на архітектурні практиці, затриманих її прогресивний розвиток. Незважаючи на те, що за ці роки у Чехословаччині, були реалізовані значні міських комплекси та побудовано ряд великих будівель, серед них, з рідкісними винятками не було такого архітектурних проектів, які, відповідно до естетичного рівня б задоволення цілей формування принципи нової, Соціалістичної архітектури.После преодоления этих противоречий чехословацкая архитектура быстрыми темпами добивается значительных успехов как в массовом жилищном строительстве, сооружении уникальных общественных зданий, так н в осуществлении широких градостроительных замыслов.

Результаты (украинский) 2:

Для творчого життя Чехословаччини 20 - 30-х рр. були типові органічна і широка взаємозв'язок між окремими видами мистецтва, взаємне проникнення новаторських тенденцій, використання багатьох родинних прийомів в різних областях і жанрах художньої творчості, де часом працювали одні і ті ж люди. Характерним прикладом активної і багатопланової роботи прогресивних чехословацьких зодчих є діяльність видатного архітектора (нині народного художника ЧССР) Іржі Кроги (р. 1893), в якій нерозривно переплітається художня творчість і ідейно-політична революційна боротьба. У 1920 р архітектор І. Крога став одним із засновників соціалістичного театру, автором ряду його перших уявлень. Надалі він багато працює як графік і живописець. У своїх архітектурних творах Крога стоїть на позиціях емоційного функціоналізму. Спроби здійснити передові архітектурні ідеї в буржуазної Чехословаччини, природно, не могли дати скільки-небудь значних практичних результатів і тонули серед делячеськой, чисто ремісничих проектів. Вони лише переконливо показали, що «нова архітектура переросла тісні рамки індивідуалізму, знаходиться в протиріччі з ними і ідеї її можуть бути реалізовані в повній мірі лише в умовах соціалістичного суспільства» (Ян Ванек). Однак, так чи інакше, прогресивні устремління чехословацьких зодчих не могли не відбитися на будівництві, яке в роки міжвоєнного двадцятиліття завдяки сприятливій кон'юнктурі було широким і активним; вони сприяли також тому, що Чехословаччина в 20 - 30-х рр. зайняла почесне місце серед розвинених європейських країн, в яких формувалася нова архітектура. В кінці 40-х - в першій половині 50-х рр. абсолютизація чисто зовнішніх, показних композиційних завдань, відрив художніх проблем від функціональних, технічних і соціальних привели до істотних протиріч в архітектурній практиці, затримали її поступальний розвиток. Незважаючи на те, що в ці роки в Чехословаччині були здійснені значні містобудівні комплекси і побудований ряд великих споруд, серед них, за рідкісним винятком, не виявилося таких архітектурних зразків, які за своїм естетичному рівню відповідали б завданням формування принципів нового, соціалістичного зодчества.
Після подолання цих протиріч чехословацька архітектура швидкими темпами домагається значних успіхів як в масовому житловому будівництві, спорудженні унікальних громадських будівель, так н в здійсненні широких містобудівних задумів.