В этом году я заболел малярией. Это

В этом году я заболел малярией. Это такая болезнь: ночью приступ – к утру нет ничего. Обращаюсь к врачам, справку не дают, все нормально. На работе еле хожу, потерял всю силу, а за прогул судили. Обратился к рабочкому, он меня отправил в больницу на обследование в общую палату. Там тоже отнеслись очень халатно, а болезнь всю ночь, сперва морозит, рядом лежачие больные укрывали меня своими одеялами, потом начинается жар. К утру нет температуры. Лечение врачи не назначают, уже хотят выписать. Я это никак не могу не вспоминать. Вдруг во дворе больницы увидел меня секретарь райкома Набиев. Он тоже лежал с фронтовыми ранами, в отдельной палате один. Спросил почему я тут. Я объяснил ему свое положение, что неладно. Он сразу вызвал главврача, сказал чтоб меня перевели в его палату. Сперва он не хотел, но просьбе райкома отказать тогда нельзя было. Так я целый месяц находился у него в палате и начали лечить. Потом ночью видел своими глазами, как приходит приступ, он укрывал своим одеялом, а дрожь у меня продолжается еще сильнее. Это была тропическая малярия. Вызвал лечащего врача, отругал по-райкомовски. С того дня назначили уколы. Когда врачи заходили в палату, он их направлял ко мне, узнавал результаты лечения, потом о себе. Так он заботился о моем здоровье как о своем ребенке. Через несколько дней у меня прекратились приступы. Так мы с ним вдвоем лежали и лечились вместе целый месяц. Я себя чувствовал не как в больнице, а как в раю. Его посещали многие председатели колхозов и районные начальники с хорошими угощениями, которые я пробовал впервые в жизни, особо когда жена Семиехан принесет домашнюю еду. Однажды посещал мой директор МТС, видел нас вместе лежащими в одной палате. Сперва он на меня смотрел злобно. Набиев намекал, что лечимся с вашим рабочим вместе уже целый месяц, никто его не посещал. Директор оказался в неловком положении, протянул мне назначенный пакет с хорошими фруктами и поинтересовался о моем здоровье, а до больницы угрожал за прогул тюрьмой. После такой встречи, он относился ко мне по-другому, перестал злобствовать. Вышел из больницы здоровым, малярия покинула меня навсегда. За 45 лет стажа, первый раз в 1947 году пользовался бюллетенем, второй раз в 1970 году с операцией аппендицита. Больше до сегодняшнего дня не лежал в больнице.

Результаты (украинский) 1:

Цього року я захворів малярією. Це є свого роду хвороби: нічний напад там нема в першій половині дня. Звернення до допомогти лікарі не дають, все в порядку. На роботі ледь пройти, втратив всю владу і для прогулів був випробуваний. Написав rabočkomu, я був направлений до лікарні, розглядаються в загальних палату. Там, теж, відреагували дуже недбало, і хвороба всю ніч спочатку замерзає, закрийте лежав хворий приховувати мені їх ковдри, тепла, то починається. У першій половині дня є температури. Лікування лікарі не призначають вже хочете прописати. Я ніколи не зможуть забути. Раптом у дворі лікарні побачив мене секретар районного комітету Nabiyev. Він теж був лежачими поміж фронту в окремий палати рани один. Запитав, чому я тут. Я пояснив йому, моя позиція, що згодиться. Він відразу ж викликав головний лікар сказав мені, був переведений в його камері. Спочатку він не хотів, але запит не вдалося тоді відмовитися від району. Так що я залишився місяць в його будинку і став залікувати. Тоді вночі бачив на власні очі як приходить він плекав його атаку з ковдрою і тремтіння я як і раніше ще сильніше. Це було тропічних малярії. Заподіяні лікар, карав для rajkomovski. З дня призначений уколів. Коли лікарі прийшли до дому, він послав їх мені, фальшування результатів лікування, потім про себе. Так він дбав про моє здоров'я, про свою дитину. Через кілька днів я перестали атак. Так ми лежали разом і лікувати разом на цілий місяць. Я відчував себе не як в лікарні і як в раю. Виставку відвідало багато голів колгоспи і начальників районних з гарне харчування, які я пробував в перший раз у своєму житті, особливо, коли його дружина Semiehan принести домашнє харчування. Після того, як відвідали мій МТС директор, побачив нас разом за однієї палати. Він подивився на мене злобно. Nabiyev натякнув, що лікування вашу роботу разом на місяць, ніхто не відвідали. Директор опинився в незручному становищі, передав мені призначеного пакунок з доброго плоду запитали про моє здоров'я і в лікарню під загрозою для прогулів в'язниці. Після такої зустрічі, він по-різному мене, перестали zlobstvovat′. Вийшов з лікарні здорового малярії залишив мене назавжди. 45 років в перший раз в 1947 році користуються бюлетень, вдруге в 1970 році з операцією апендициту. До цього дня не лежав у лікарні.

Результаты (украинский) 2:

Цього року я захворів на малярію. Це така хвороба: вночі напад - до ранку немає нічого. Звертаюся до лікарів, довідку не дають, все нормально. На роботі ледве ходжу, втратив всю силу, а за прогул судили. Звернувся до рабочки, він мене відправив до лікарні на обстеження в загальну палату. Там теж поставилися дуже халатно, а хвороба всю ніч, спершу морозить, поруч лежачі хворі переховували мене своїми ковдрами, потім починається жар. До ранку немає температури. Лікування лікарі не призначають, вже хочуть виписати. Я це ніяк не можу не згадувати. Раптом у дворі лікарні побачив мене секретар райкому Набієв. Він теж лежав з фронтовими ранами, в окремій палаті один. Запитав чому я тут. Я пояснив йому своє становище, що негаразд. Він одразу викликав головлікаря, сказав щоб мене перевели в його палату. Спершу він не хотів, але прохання райкому відмовити тоді не можна було. Так я цілий місяць перебував у нього в палаті і почали лікувати. Потім вночі бачив своїми очима, як приходить напад, він переховував своєю ковдрою, а тремтіння у мене триває ще сильніше. Це була тропічна малярія. Викликав лікуючого лікаря, вилаяв по-райкомівським. З того дня призначили уколи. Коли лікарі заходили в палату, він їх направляв до мене, дізнавався результати лікування, потім про себе. Так він дбав про моє здоров'я як про свою дитину. Через кілька днів у мене припинилися напади. Так ми з ним удвох лежали і лікувалися разом цілий місяць. Я себе почував не як в лікарні, а як у раю. Його відвідували багато голови колгоспів та районні начальники з хорошими частуваннями, які я пробував вперше в житті, особливо коли дружина Семіехан принесе домашню їжу. Одного разу відвідував мій директор МТС, бачив нас разом лежать в одній палаті. Спершу він на мене дивився злобно. Набієв натякав, що лікуємося з вашим робочим разом вже цілий місяць, ніхто його не відвідував. Директор опинився в незручному становищі, простягнув мені призначений пакет з хорошими фруктами і поцікавився про моє здоров'я, а до лікарні погрожував за прогул в'язницею. Після такої зустрічі, він ставився до мене по-іншому, перестав злобствовалі. Вийшов з лікарні здоровим, малярія покинула мене назавжди. За 45 років стажу, перший раз в 1947 році користувався бюлетенем, другий раз в 1970 році з операцією апендициту. Більше до сьогоднішнього дня не лежав у лікарні.

Результаты (украинский) 3:

Цього року, я хворію roll back Malaria. Це хвороба: нічна атаки - до ранку немає нічого. Я пишу лікарів, допомогти не надається, все нормально. Перейти до Yele, втратив всі сили, і знеструмлення сталося намагався. Просив рабочкому,Я був відправлений до лікарні з обстеження в спільний дім. Є також дуже обережні Стернс і захворювання всю ніч, спочатку регульований ноги, поруч з цими підопічні хворих поселилися мене свої покривала, і тоді почнеться тепла.Ранок не температури. Лікування лікарі не призначив, вже хочуть жебракувати. Я не маю я не пам'ятаю. Раптом у дворі лікарень бачили мене секретар Zhambyl Набієва. Він теж лежав з нового сезону рани,В окремому залі. Я запитала, чому я тут. Я пояснив йому моє становище, що Євангеліє. Він відразу ж викликала у другій половині дня :, до мене перевели до свого будинку. Спочатку він не подобається,Але на прохання було відмовлено в той час не могли. Так що у мене є цілий місяць був у нього в камері та почали лікувати. Потім на ніч він побачив на власні очі, а також атаки приходить, він не приховував ковдра,Я Тремор продовжує ще сильніше. Це був тропічний малярією. Причиною лікаря, позивач, раикомовски. З додаванням призначені надання ін'єкції. Коли лікарі перейти до будинку, він надіслав мені їх,Не тарифікується результатів лікування, то по-своєму. Так він ескізи мого здоров'я в дитинстві. Через кілька днів я перестав був епізод. Отже, нам потрібні два з них була заснована на та лікувати разом на місяць.Я відчув це було не так як в лікарні, а також в рай. Головам відвідував багато керівників колгоспів та району на фоні добре фуршет, який я намагався вперше в житті,Особливо коли його дружина Семиехан принесе домашньої їжі. Одного разу я відвідав директор МТС, побачити нас разом сформували однієї камери. Перше, на що він побачив мене Tigray. Набієва партизани,Це просто відпочивати тут працюють разом з вже місяць, ніхто не відвідували. Директор виявився у незручне становище, призначення мене призначили пакет з добрі плоди і поцікавилася про своє здоров'я,І до лікарні під загрозою для фільтруючих тюремного ув'язнення. Після зустрічі, він мене з іншого, більше не злобствовать. З лікарні здоровий, малярія відбув мене назавжди. За 45 років,В перший раз, у 1947 році, не мав бюлетеня, другий раз в 1970 році, операція була. На сьогоднішній день більше не лежить у лікарні.