В Германии массовые (народные) и на

В Германии массовые (народные) и научные библиотеки существовали изолированно. Число народных библиотек было мизерным. Всего 2—3% населения могло пользоваться ими. Субсидии от местных органов власти народные библиотеки получали лишь в отдельных землях. Им запрещалось иметь политическую литературу, текущие периодические издания. Картину неустроенности этих библиотек довершали малоквалифицированные кадры.
Германия — страна книгопечатания, книготорговли, развитых научных библиотек — не имела организованной сети общедоступных библиотек. Только отдельные библиотеки, благодаря участию в их организации видных прогрессивных буржуазных библиотековедов, достигли уровня деятельности лучших в капиталистических условиях библиотек, таких как Нью-Йоркская публичная (США), муниципальная библиотека в Париже им. Эме Форнея (Франция). Организаторы народных библиотек К. Прейскер, А. Бухгольц, Э. Шульце приложили немало усилий к превращению народных библиотек в публичные, которые обеспечивали бы читателей не одной художественной литературой, но и работами общеобразовательного характера, научными трудами.
Новое направление в библиотечное строительство привнес Вальтер Гофман (1879—1952 гг.), которому в 1914 г. была поручена организация городских библиотек в Лейпциге. В. Гофман занялся изучением психологии чтения. Он считал, что содержание индивидуальной работы с читателями должно определять устройство всей библиотеки (фонд, каталоги и т. д.). Он полагал, что библиотека должна активно выдавать литературу, библиотекарю необходим педагогический такт, один библиотекарь может обслужить лишь определенное число читателей, которых следует делить на группы с учетом социальных, возрастных и других признаков. Гофман обратил внимание на необходимость применения библиографических изданий в помощь комплектованию фондов, считал библиотечную статистику ключом к лучшей постановке работы всех и каждой библиотеки. Стоявший на идеалистических позициях, В. Гофман тем не менее внес значительный вклад в изучение читателей и руководство чтением. Воззрения А. Бухгольца, П. Ладевига, В. Гофмана на общественную роль народной библиотеки, заключающуюся в служении образованию и самообразованию, были прогрессивны. Они же сформулировали идею единой библиотечной системы страны.
Немаловажную роль в распространении воззрений этих библиотековедов сыграли открытая В. Гофманом в Лейпциге школа для подготовки библиотекарей народных библиотек и центральное бюро общедоступных библиотек. В задачу Лейпцигского и восьми других консультационных бюро в разных городах страны входило оказание помощи советами и указаниями при организации небольших городских библиотек, комплектовании их фондов.
Особенностью массовых библиотек Германии было наличие передвижек, правда, только в библиотеках северных земель. Сказывалось влияние скандинавского библиотечного дела.
Во всех землях Германии были распространены школьные библиотеки для учителей и учащихся. Фонды их были неравноценны, классические школы располагали превосходными коллекциями в тысячи томов. Они могли приобретать книги на проценты со специально пожертвованных для этой цели капиталов, иногда этих средств хватало и на оплату труда библиотекарей. Школы без таких капиталов располагали менее значительными и по качеству, и по количеству собраниями. Каждая земля создавала систему школ по своему усмотрению. Из-за руководящей роли Пруссии в школах и в библиотеках господствовали прусские порядки.

Результаты (украинский) 1:

У Німеччині маси (Народна) та наукових бібліотек існували в ізоляції. Кілька популярних бібліотек був мізерні. Всього 2-3% населення може користуватися ними. Гранти від місцевої влади отримав тільки бібліотек у народній окремі Länder. Вони не було дозволено мати політичні літератури, періодичних видань. Малюнок незахищеності цих бібліотек dovershali низькокваліфікованих працівників. Німеччина є країною, друк, книготоргової, розроблених академічні бібліотеки-був організований мережа громадських бібліотек. Лише окремі бібліотек, шляхом участі в їх організації видатних прогресивних буржуазного bibliotekovedov, досягли рівня кращих в капіталістичної такі терміни, як бібліотека Нью-Йорк громадської (США), муніципальної бібліотеки в Парижі від них. Еме Forneja (Франція). Організатори популярних бібліотек до в. Prejsker, а. Бухгольц, е. Шульце зробили багато зусиль по перетворенню народний бібліотек в громадських місцях, що б надати читачам не фікція, але також працює досить широке спрямування наукових праць. Новим напрямком бібліотека будівництва приніс Вальтер Хофманн (1879-1952 рр.), які, в 1914 році, було доручено організації міських бібліотек в Лейпцигу. B. Хоффмана почав вивчати психологію. Він вважав, що вміст окремих читачі повинні визначити пристрій всю бібліотеку (фонд, каталоги і т. д.). Він вважав, що бібліотеки повинні активно роздавати літератури, Бібліотекар вимагає педагогічних такт, один бібліотекар може служити лише певну кількість читачів, які повинні бути розділені на групи, облік соціальних, вікових та інших характеристик. Хоффман звернув увагу на необхідність використання бібліографічні публікацій допомоги штатний розклад коштів, розглянутих ключ, щоб краще статистики бібліотека влаштували працювати кожен бібліотеки. Припаркований на ідеалістичним позиції, Hofmann проте зроблено вагомий внесок дослідження читачів і читання керівництва. Вид а. Бухгольц, п. Ladeviga, б. Хоффман на суспільну роль Національної бібліотеки позиції у Міністерстві освіти та самоосвіти, були прогресивним. Вони сформульовані ідею єдиної бібліотечної системи в країні. Грають важливу роль у поширенні переглядів ці bibliotekovedov відкрите., лейпцігської школи Хоффман підготувати бібліотекарів народні бібліотек і центральне бюро публічних бібліотеках. Завдання в Лейпцигу та восьми інших поради бюро в різних містах країни, надавати допомогу поради та рекомендації в організації малих муніципальної бібліотеки, нарощування свої кошти. Особливістю публічних бібліотеках Німеччина була присутність peredvizhek, але тільки в бібліотеках північних земель. Вплив вплив скандинавські про бібліотечну справу. У всіх Länder були розподілені шкільній бібліотеці для викладачів і студентів. Їх фонди були нерівномірно, гімназії є відмінним колекції тисяч томів. Вони можуть придбати книгу на інтерес з спеціально пожертвував для цієї мети капіталу, іноді ці кошти, зниклих без вісті і платити бібліотекарів. Школи без таких капіталу є менш значним і якість і кількість зустрічей. Кожен землі створила система шкіл на свій розсуд. Завдяки керівництвом Пруссії і в бібліотеках в школах домінують прусських замовлень.

Результаты (украинский) 2:

У Німеччині масові (народні) і наукові бібліотеки існували ізольовано. Число народних бібліотек було мізерним. Всього 2-3% населення могло користуватися ними. Субсидії від місцевих органів влади народні бібліотеки отримували лише в окремих землях. Їм заборонялося мати політичну літературу, поточні періодичні видання. Картину невлаштованості цих бібліотек довершували малокваліфіковані кадри.
Німеччина - країна друкарства, книготоргівлі, розвинених наукових бібліотек - не мала організованою мережі загальнодоступних бібліотек. Тільки окремі бібліотеки, завдяки участі в їх організації видних прогресивних буржуазних бібліотекознавців, досягли рівня діяльності кращих в капіталістичних умовах бібліотек, таких як Нью-Йоркська публічна (США), муніципальна бібліотека в Парижі ім. Еме Форнея (Франція). Організатори народних бібліотек К. Прейскер, А. Бухгольц, Е. Шульце доклали чимало зусиль до перетворення народних бібліотек в публічні, які забезпечували б читачів не однієї художньою літературою, а й роботами загальноосвітнього характеру, науковими працями.
Новий напрямок в бібліотечне будівництво привніс Вальтер Гофман (1879-1952 рр.), Якому в 1914 році була доручена організація міських бібліотек в Лейпцигу. В. Гофман зайнявся вивченням психології читання. Він вважав, що зміст індивідуальної роботи з читачами має визначати пристрій всієї бібліотеки (фонд, каталоги та т. Д.). Він вважав, що бібліотека повинна активно видавати літературу, бібліотекарю необхідний педагогічний такт, один бібліотекар може обслужити лише певне число читачів, яких слід ділити на групи з урахуванням соціальних, вікових та інших ознак. Гофман звернув увагу на необхідність застосування бібліографічних видань на допомогу комплектуванню фондів, вважав бібліотечну статистику ключем до кращого постановці роботи всіх і кожної бібліотеки. Що стояв на ідеалістичних позиціях, В. Гофман проте вніс значний вклад у вивчення читачів і керівництво читанням. Погляди А. Бухгольца, П. Ладевіга, В. Гофмана на суспільну роль народної бібліотеки, яка полягає в служінні освіти та самоосвіти, були прогресивні. Вони ж сформулювали ідею єдиної бібліотечної системи країни.
Важливу роль в поширенні поглядів цих бібліотекознавців зіграли відкрита В. Гофманом в Лейпцигу школа для підготовки бібліотекарів народних бібліотек і центральне бюро загальнодоступних бібліотек. У завдання Лейпцігського і восьми інших консультаційних бюро в різних містах країни входило надання допомоги порадами і вказівками при організації невеликих міських бібліотек, комплектуванні їх фондів.
Особливістю масових бібліотек Німеччини була наявність переносів, правда, тільки в бібліотеках північних земель. Позначався вплив скандинавського бібліотечної справи.
У всіх землях Німеччини були поширені шкільні бібліотеки для вчителів і учнів. Фонди їх були нерівноцінні, класичні школи мали чудовими колекціями в тисячі томів. Вони могли купувати книги на відсотки зі спеціально пожертвуваних для цієї мети капіталів, іноді цих коштів вистачало і на оплату праці бібліотекарів. Школи без таких капіталів мали менш значними і за якістю, і за кількістю зборами. Кожна земля створювала систему шкіл на свій розсуд. Через керівної ролі Пруссії в школах і в бібліотеках панували прусські порядки.

Результаты (украинский) 3:

%%%%%%%%%%%%%%%%%%%20%D0%98%D0%B7-%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%83%D0%ба%D0%бути%D0%B2%D0%бути%D0%B4%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%B9%20%D1%80%D0%бути%D0%ВВ%D0%B8%20%D0%9F%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%88%D0%ба%D0%бути%D0%ВВ%D0%B0%D1%85%20%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B1%D0%B8%D0%B1%D0%ВВ%D0%B8%D0%бути%D1%82%D0%B5%D0%ба%D0%B0%D1%85%20%D0%B3%D0%бути%D1%81%D0%BF%D0%бути%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%бути%D0%B2%D0%B0%D0%ВВ%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%ба%D0%B8%D0%B5%20%D0%BF%D0%бути%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%ба%D0%B8.%20%5E