От Ренессанса к Просвещению перешла

От Ренессанса к Просвещению перешла великая мысль о том, что человек есть творческое существо, способное изменять мир и созидать самое себя. И это самосовершенствование человек призван осуществлять, опираясь на силы своего разума. Так возникает новое, светское представление о культуре как о всесторонней (практической и символической) реализации человеческого разума. Однако разум представал как неизменная в своей сущности способность отдельно взятого индивида.

Эта идея была гигантским шагом на пути понимания культуры, но рано или поздно должна была обнаружиться присущая ей ограниченность. Во-первых, было несоответствие между величественностью культурных задач и ограниченностью индивидов, связанных условиями, возможностями и т.д., целостность и внутреннее богатство культуры лишь постулировались, но не объяснялись. Во-вторых, представление о самосозидании человека и бесконечном культурном прогрессе не вполне сочеталось с пониманием разума как вечной и неизменной способности («разумной природы») человека. Получалось, что величественная поступь прогресса не затрагивает сущности самого человека. А разум, который изменял и обуславливал мир, оказался собранием неизменных и годных на все времена идей и принципов. Но даже увидеть существование этих проблем было очень нелегко. Для этого надо было по-новому понять и культуру, и разум, и человека. Это сделал великий философ, представитель классической немецкой философии Г.В.Ф. Гегель (1770-1831).

Результаты (украинский) 1:

Від Ренесансу до Просвітництва пройшло більше думали, що людина є творчі істота, яка може змінити світ і створити себе. І ця людина, називається здійснювати самодопомоги, спираючись, підставі його розум. Таким чином новий, світський ідея культури як всеосяжного (практичні, так і символічну) людського розуму. Проте, причина він з'явився незмінне, по своїй суті здатність однією особою.Ця ідея була гігантський крок у напрямі розуміння культури, але рано чи пізно доводилося шукати внутрішньої обмежень. По-перше, там був невідповідності між велич культурних проблеми та обмеження осіб, пов'язані умови, можливостей та ін., цілісність і внутрішня багатства культури тільки postulirovalis′, але не пояснено. По-друге, уявлення про людських samosozidanii і нескінченні культурного прогресу повністю не поєднується з розумінням причини, вічний і незмінний ("звуки природи"). Виявилося, що majestic березня прогрес не впливає на суть людиною себе. І пам'ятайте, що змінилося і світ, в якому виявився колекція незмінних і підходить для всіх сезонів ідей і принципів. Але навіть існування цих проблем було дуже важко. Для цього необхідно було зрозуміти нову культуру і розуму. Це зробив великий філософ німецької класичної філософії G.v.f. Гегель (1770-1831).

Результаты (украинский) 2:

Від Ренесансу до Просвітництва перейшла велика думка про те, що людина є творча істота, здатне змінювати світ і бачити саме себе. І це самовдосконалення людина покликана здійснювати, спираючись на сили свого розуму. Так виникає нове, світське уявлення про культуру як про всебічну (практичної і символічної) реалізації людського розуму. Однак розум поставав як незмінна у своїй суті здатність окремо взятого індивіда. Ця ідея була гігантським кроком на шляху розуміння культури, але рано чи пізно повинна була виявитися притаманна їй обмеженість. По-перше, була невідповідність між величністю культурних завдань і обмеженістю індивідів, пов'язаних умовами, можливостями і т.д., цілісність і внутрішнє багатство культури лише постулировались, але не пояснювалися. По-друге, уявлення про самотворення людини і нескінченному культурному прогресі не цілком поєднувалося з розумінням розуму як вічною і незмінною здатності ( «розумної природи») людини. Виходило, що велична хода прогресу не зачіпає суті самої людини. А розум, який зраджував і обумовлював світ, виявився зборами незмінних і придатних на всі часи ідей і принципів. Але навіть побачити існування цих проблем було дуже нелегко. Для цього треба було по-новому зрозуміти і культуру, і розум, і людини. Це зробив великий філософ, представник класичної німецької філософії Г.В.Ф. Гегель (1770-1831).

Результаты (украинский) 3:

Від Ренесансу до освіти переїхала ідею, що людина є творчим істота, здатна змінити світ і будувати найбільш себе. І це навчання людей має на меті вправиНа підставі сил підстав. Тож є новим, світського розуміння культури двох повних (практичні та символічну) реалізації людського розуму.Але причина народних засідателів як продовження за своєю суттю здатність одна особа.

ця ідея велетенський крок до розуміння культури,Але рано чи пізно було помічено свого невід'ємного обмежень. По-перше, це був невідповідність між напрочуд grand культурного завдань і обмежена осіб, пов'язаних умови, можливості, тощо.