Алексей Вронский – один из главных

Алексей Вронский – один из главных персонажей романа А. Н. Толстого «Анна Каренина», граф, флигель-адъютант, представитель «золотой молодежи» Петербурга и завидный жених. Вронский богат, красив и образован. Он происходит из благородной семьи и имеет большие связи в свете. Несмотря на видимое почтительное отношение к матери, теплых чувств к ней не испытывает. Он человек не семейный и подвержен легким любовным связям. Его жизнь кардинально меняется после встречи с Анной Карениной, женой высокопоставленного петербургского чиновника. Любовь к ней полностью увлекает его, и он следует за ней по пятам в поисках взаимности. При этом он забывает о другой девушке, с которой легкомысленно флиртовал, о Кити Щербацкой. Сердце девушки было разбито, когда она поняла, что Вронского интересует только Анна. От отчаяния Кити даже слегла, а затем некоторое время лечилась за границей.

Появление Анны в жизни Вронского носит неизбежный роковой характер. Их первая встреча была ознаменована станционной трагедией: под поезд попал местный сторож. Анна сразу заметила в этом дурной знак. Однако Вронский, ослепленный ее красотой и изяществом, ничего не замечал. По словам автора в образе Вронского и его неожиданных появлениях есть что-то пугающее и настораживающее. По характеру он был довольно поверхностным и неглубоким человеком. При всей своей любви к Анне, он предпочитал не менять своего образа жизни. Также, встречался и выпивал с друзьями, любил азартные игры, отличался жаждой победы. Например, во время одних скачек в погоне за победой так загнал свою лошадь Фру-Фру, что та не выдержала и упала.

Были у Вронского и положительные черты. На фоне беспечности и несерьезности, ему были также присущи доброта, мужество и твердость характера. Ради любви к Анне, он пренебрег карьерой, друзьями, привычными делами и всем, что так его занимало до встречи с ней. Он понимал, что навлек на нее много бед и чувствовал себя виноватым. До конца он оставался честен с ней и уважителен. И даже, когда Каренина устраивала скандалы и истерики, он все переносил достойно и пытался изо всех сил утешать и поддерживать ее. Сама Анна так и не смогла перенести людских пересуд и светского осуждения своего поступка. В конце романа она бросилась под поезд. Это окончательно сломило и морально уничтожило Алексея Вронского. Он не смог более оставаться в Петербурге и решил добровольцем поехать на войну в Сербию, чтобы найти там свою гибель. Их с Анной совместную дочь он оставил на воспитание А. А. Каренину.

Результаты (украинский) 1:

Олексій Вронський є одним з головних героїв роману і Толстой Анна Кареніна, граф, крило допоміжний, представник "Золотої молоді"-Петербурга і завидною нареченим. Вронський є багаті, красивий і освічених. Він походить від знатній сім'ї і має великі зв'язки до світла. Незважаючи на очевидний поваги до своєї матері не є теплі почуття до неї. Він є людиною сім'ї та схильним до легко любові відносини. Його зміни в житті різко після зустрічі з Анна Кареніна, дружині високопоставлених офіційних Санкт-Петербурга. Любов до неї повністю зачарований його, і він слідує її каблуки в пошуках взаємності. Він забуває про інші дівчину, яка злегка загравали про Кітті Shherbackoj. Дівчина серця була розбита, коли вона дізналася, що Джон зацікавлена лише в Анна. Зневірившись Кітті навіть отримав і потім деякий час лікування за кордоном.Поява Анна в житті Джон є неминучим фатальним природи. Перше засідання був відзначений трагедії: під залізничного вокзалу отримав місцевих сторож. Анна відразу помітили це поганий знак. Однак, засліпила Вронський, за її красу і елегантність, нічого не помітив. За словами автора в образі Вронський і несподівані виступи є те, що лякає і nastorazhivajushhee. За своєю природою, він був досить поверхово і дрібної людина. З його любов'ю до Анни він вважав за краще не для того, щоб змінити свій спосіб життя. Також, зустрілися і випив з друзями, любив азартних ігор, спрагою перемоги. Наприклад, під час одного з рас гонитві за перемогу, так що змушує їх коні Fru Fru, що зламав вниз і впав.Вронський і мають позитивні риси. На тлі неуважність і неуважність у нього також вроджену доброту, мужність і твердість характеру. За любов Анни він знехтував кар'єри, друзі, знайомі речі, і все, що знадобилося, щоб зустрітися з нею. Він розумів, що це понесені багато неприємностей і відчував себе винним. До кінця він залишався чесний і uvazhitelen. І навіть коли Кареніна підходить скандалів і істерики, він пережив з гідністю і відчайдушно намагався комфорт і підтримати її. Анна, сама не вдалося перемістити людське gossip і світські боку його дії. В кінці роману вона кинула себе під поїзд. Нарешті і морально знищені Олексій Вронський. Він не може залишатися в Петербурзі і вирішив добровільно йти на війну в Сербії, щоб знайти її смерті. Їхня донька разом з Енн залишив опіку а. інтенсивно.

Результаты (украинский) 2:

Олексій Вронський - один з головних персонажів роману А. Н. Толстого «Анна Кареніна», граф, флігель-ад'ютант, представник «золотої молоді» Петербурга і завидний наречений. Вронський багатий, красивий і освічений. Він походить з дворянського роду і має великі зв'язки в світі. Незважаючи на видиме шанобливе ставлення до матері, теплих почуттів до неї не відчуває. Він людина не сімейний і схильний до легким любовним зв'язкам. Його життя кардинально змінюється після зустрічі з Ганною Кареніної, дружиною високопоставленого петербурзького чиновника. Любов до неї повністю захоплює його, і він слідує за нею по п'ятах в пошуках взаємності. При цьому він забуває про інший дівчині, з якою легковажно фліртував, про Кіті Щербацький. Серце дівчини було розбите, коли вона зрозуміла, що Вронського цікавить тільки Анна. Від розпачу Кіті навіть злягла, а потім деякий час лікувалася за кордоном.

Поява Анни в життя Вронського носить неминучий фатальний характер. Їх перша зустріч була ознаменована станційної трагедією: під потяг потрапив місцевий сторож. Анна відразу помітила в цьому поганий знак. Однак Вронський, засліплений її красою і витонченістю, нічого не помічав. За словами автора в образі Вронського і його несподіваних появи є щось страшне і насторожує. За характером він був досить поверхневим і неглибоким людиною. При всій своїй любові до Анни, він вважав за краще не змінювати свого способу життя. Також, зустрічався і випивав з друзями, любив азартні ігри, відрізнявся жагою до перемоги. Наприклад, під час одних перегонів в гонитві за перемогою так загнав свого коня Фру-Фру, що та не витримала і впала.

Були у Вронського і позитивні риси. На тлі безпечності та несерйозності, йому були також притаманні доброта, мужність і твердість характеру. Заради любові до Анни, він знехтував кар'єрою, друзями, звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. йому були також притаманні доброта, мужність і твердість характеру. Заради любові до Анни, він знехтував кар'єрою, друзями, звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. йому були також притаманні доброта, мужність і твердість характеру. Заради любові до Анни, він знехтував кар'єрою, друзями, звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. мужність і твердість характеру. Заради любові до Анни, він знехтував кар'єрою, друзями, звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. мужність і твердість характеру. Заради любові до Анни, він знехтував кар'єрою, друзями, звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. звичними справами і всім, що так його займало до зустрічі з нею. Він розумів, що накликав на неї багато бід і почувався винним. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. До кінця він залишався чесний з нею і шанобливий. І навіть, коли Кареніна влаштовувала скандали і істерики, він все переносив гідно і намагався щосили втішати і підтримувати її. Сама Анна так і не змогла перенести людських пересуд і світського засудження свого вчинку. В кінці роману вона кинулася під поїзд. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну. Це остаточно зламало і морально знищило Олексія Вронського. Він не зміг більше залишатися в Петербурзі і вирішив добровольцем поїхати на війну в Сербію, щоб знайти там свою загибель. Їх з Анною спільну дочку він залишив на виховання А. А. Кареніну.