Классификацию наук на диалектико-ид

Классификацию наук на диалектико-идеалистической основе дал Гегель. Положив в основу принцип развития, субординации форм знания, он свою философскую систему разделил на три крупных раздела, соответствующих основным этапам развития Абсолютной идеи ("мирового духа"):  Логика, которая совпадает у Гегеля с диалектикой и теорией познания и включает три учения: о бытии, о сущности, о понятии. Философия природы.Философия природы подразделялась далее на механику, физику (включающую и изучение химических процессов) и органическую физику, которая последовательно рассматривает геологическую природу, растительную природу и животный организм. Философия духа.Указанное подразделение содержит по крайней мере две важные и позитивные идеи: направленность против механицизма (т.е. стремления только с помощью законов механики объяснить все явления действительности, включая человека и общество); подчеркивание иерархичности - расположение областей (сфер) природы по восходящим ступеням от низшего к высшему. Свою классификацию наук предложил основоположник позитивизма О. Конт. Отвергая бэконовский принцип деления наук по различным способностям человеческого ума, он считал, что этот принцип должен вытекать из изучения самих классифицируемых предметов и определяться действительными, естественными связями, которые между ними существуют. Реализуя свои замыслы в отношении классификации (иерархии) наук, французский философ исходил из того, что:а) существуют науки, относящиеся к внешнему миру, с одной стороны, и к человеку - с другой;б) философию природы (т.е. совокупность наук о природе) следует разделить на две отрасли: неорганическую и органическую (в соответствии с их предметами изучения);в) естественная философия последовательно охватывает "три великие отрасли знания" - астрономию, химию и биологию.Чтобы облегчить употребление этой своей иерархической формулы, Конт предлагал эту формулу "сжать", а именно сгруппировать науки в виде трех пар:  начальной, математико-астрономической;  промежуточной, физико-химической;  конечной, биолого-социологической.На материалистической и вместе с тем на диалектической основе проблему классификации наук решил Ф. Энгельс. Опираясь на современные ему естественнонаучные открытия, он в качестве главного критерия деления наук взял формы движения материи в природе. Общим и единым для всех областей природы понятием "форма движения материи" Энгельс охватил: 1. Различные процессы в неживой природе.2. Жизнь (биологическую форму движения). Отсюда следовало, что науки располагаются естественным образом в единый ряд - механика, физика, химия, биология, - подобно тому, как следуют друг за другом, переходят друг в друга и развиваются одна из другой сами формы движения материи, - высшие из низших, сложные из простых. Классификация наук, данная Энгельсом, не потеряла своей актуальности и по сей день, хотя, разумеется, она углубляется, совершенствуется, конкретизируется и т.п. по мере развития наших знаний о материи и формах ее движения.Оригинальную классификацию наук предложил В. И. Вернадский. В зависимости от характера изучаемых объектов он выделял два типа наук: 1) науки, объекты и законы которых охватывают всю реальность - как нашу планету и ее биосферу, так и космические просторы. Иначе говоря, это науки, объекты которых отвечают основным, общим явлениям реальности. 2) науки, объекты и законы которых свойственны и характерны только для нашей Земли. Логика занимает особое положение, поскольку, будучи неразрывно связанной с человеческой мыслью, она одинаково охватывает все науки - и гуманитарные, и естественно-математические.

Результаты (украинский) 1:

Класифікацію наук на діалектико-ідеалістичній основі дав Гегель. Поклавши в основу принцип розвитку, субординації форм знання, він свою філософську систему розділив на три великих розділи, які відповідають основним етапам розвитку Абсолютної ідеї ( "світового духу"):
 Логіка, яка збігається у Гегеля з діалектикою і теорією пізнання і включає три вчення: про буття, про сутність, про поняття.
 Філософія природи.
Філософія природи поділялась далі на механіку, фізику (що включає і вивчення хімічних процесів) і органічну фізику, яка послідовно розглядає геологічну природу, рослинну природу і тваринний організм.
 Філософія духу.
Зазначене підрозділ містить принаймні дві важливі і позитивні ідеї: спрямованість проти механіцизму (тобто прагнення тільки за допомогою законів механіки пояснити все явища дійсності, включаючи людину і суспільство); підкреслення ієрархічності - розташування областей (сфер) природи по висхідним східцях від нижчого до вищого.

Свою класифікацію наук запропонував основоположник позитивізму О. Конт. Відкидаючи Беконовскій принцип поділу наук за різними здібностями людського розуму, він вважав, що цей принцип повинен витікати з вивчення самих класифікуються предметів і визначатися дійсними, природними зв'язками, які між ними існують. Реалізуючи свої задуми щодо класифікації (ієрархії) наук, французький філософ виходив з того, що:
а) існують науки, що відносяться до зовнішнього світу, з одного боку, і до людини - з іншого;
б) філософію природи (тобто сукупність наук про природу) слід розділити на дві галузі: неорганічну і органічну (відповідно до їх предметами вивчення);
в) природна філософія послідовно охоплює "три великі галузі знання" - астрономію, хімію та біологію.
Щоб полегшити вживання цієї своєї ієрархічної формули, Конт пропонував цю формулу "стиснути", а саме згрупувати науки у вигляді трьох пар:
 початкової, математико-астрономічної;
 проміжної, фізико-хімічної;
 кінцевої, біолого-соціологічної.

На матеріалістичної і разом з тим на діалектичної основі проблему класифікації наук вирішив Ф. Енгельс. Спираючись на сучасні йому природничі відкриття, він в якості головного критерію поділу наук взяв форми руху матерії в природі. Загальним і єдиним для всіх областей природи поняттям "форма руху матерії" Енгельс охопив:
1. Різні процеси в неживій природі.
2. Життя (біологічну форму руху).
Звідси випливало, що науки розташовуються природним чином в єдиний ряд - механіка, фізика, хімія, біологія, - подібно до того, як йдуть один за одним, переходять один в одного і розвиваються одна з іншої самі форми руху матерії, - вищі з нижчих, складні з простих. Класифікація наук, дана Енгельсом, що не втратила своєї актуальності і до цього дня, хоча, зрозуміло, вона поглиблюється, вдосконалюється, конкретизується і т.п. у міру розвитку наших знань про матерію і формах її руху.

Оригінальну класифікацію наук запропонував В. І. Вернадський. Залежно від характеру досліджуваних об'єктів він виділяв два типи наук:
1) науки, об'єкти і закони яких охоплюють всю реальність - як нашу планету і її біосферу, так і космічні простори. Інакше кажучи, це науки, об'єкти яких відповідають основним, загальним явищам реальності.
2) науки, об'єкти і закони яких властиві і характерні тільки для нашої Землі.
Логіка займає особливе положення, оскільки, будучи нерозривно пов'язаної з людською думкою, вона однаково охоплює всі науки - і гуманітарні, і природничо-математичні.

Результаты (украинский) 2:

Гегель дав класифікацію наук на діалектичної ідеалістичній основі. Спираючись на принцип розвитку, підпорядкування форм знань, він розділив свою філософську систему на три основні розділи, що відповідають основним етапам розвитку абсолютної ідеї («світ духу»):
Логіка, яка збігається з діалектика Гегеля і теорії пізнання і включає в себе три вчення: про те, про суть, про концепцію.
Філософія природи.
Філософія природи була поділена на механіку, фізику (включаючи вивчення хімічних процесів) і органічній фізиці, яка послідовно вивчає геологічну природу, рослинний характер і організм тварин.
Філософія духу.
Підрозділ містить щонайменше дві важливі та позитивні ідеї: акцент проти механізму (тобто прагнення пояснити всі явища реальності, в тому числі людини і суспільства, через закони механіки тільки через закони механіки) через закони механіки; підкреслюючи ієрархію-розташування регіонів (сфер) природи за зростанням рівня від найнижчого до найвищого.

Засновник позизм о. Конте запропонував свою класифікацію наук. Відкидаючи бекон Ian, щоб розділити наук на різні здібності людського розуму, він вважав, що цей принцип повинен бути отриманий від вивчення найбільш класифікованих суб'єктів і визначатися реальними, природними зв'язками, які між ними. Існує. Розуміючи його ідеї щодо класифікації (ієрархії) наук, французький філософ приступив до того, що:
(а) є науки, пов'язані з зовнішнім світом з одного боку, і для людини з іншого;
б) Філософія природи (тобто сукупність наук про природу) повинна бути розділена на дві галузі: неорганічні і органічні (за їхніми предметами навчання);
в) природна філософія незмінно охоплює "три великі гілки знань"-астрономія, хімія і біологія.
Для полегшення використання цієї ієрархічної формули, Конте запропонував цю формулу "стиснути", а саме для групової науки у вигляді трьох пар:
Початкова, математична і астрономічна;
Середній, фізико-хімічний;
Кінцева, біологічна та Соціологічна.

На матеріалістичної і в той же час діалектичної основі проблема класифікації наук була вирішена ф. Енгельсом. Спираючись на сучасні природні наукові відкриття, він, як Головний критерій поділу наук, взяв форми руху матерії в природі. Енгельс обійняв концепцію "форми руху матерії" у спільній і єдиної концепції для всіх сфер природи:
1. різні процеси в неживих природі.
2. життя (біологічна форма пересування).
Випливає, що науки розміщуються природно в єдину серію-механіку, фізику, хімію, біологію-так само, як вони слідують один одному, переходять один в одного і розвивають одну з інших форм руху матерії-найвищий з нижніх, складних з простого. Класифікація наук, наданих Енгельсом, не втратила своєї актуальності і до цього дня, хоча, звичайно, поглиблюється, покращується, флеше і т. д., як розвивається наше знання матерії і форм його руху.

Оригінальна класифікація наук запропонувала в. і. Вернадський. Залежно від характеру вивчених дисциплін, він виділив два види наук:
1) науки, об'єкти і закони яких охоплюють всю реальність-як наша планета, так і її біосфери, і простір. Іншими словами, ці науки, об'єкти яких відповідають основним, загальним явищем реальності.
2) науки, предмети і закони яких характерні і характерні тільки для нашої Землі.
Логіка займає особливе становище, тому що, будучи нерозривно пов'язані з людської думки, вона однаково охоплює всі науки-як гуманітарні і природничо-математичних.