Современные концепции ТНК базируютс

Современные концепции ТНК базируются на теории фирмы как предприятия для организации производства и сбыта товаров и услуг. Большинство международных компаний начинало свою деятельность с обслуживания национальных рынков. Затем, используя сравнительные преимущества страны базирования и конкурентные преимущества своей компании, они расширяли масштабы своего функционирования на международных рынках, вывозя продукцию за границу или осуществляя зарубежные инвестиции с целью организации производства в принимающих странах.

Отмечая главную особенность ТНК - наличие зарубежных филиалов по производству и сбыту товаров и услуг на основе прямых инвестиций, исследователи транснациональных корпораций разработали ряд моделей прямых иностранных инвестиций [1, с.277-278].

Американский экономист Дж. Гэлбрейт обосновал происхождение ТНК технологическими причинами. По его мнению, организация зарубежных филиалов международных компаний во многом обусловлена необходимостью сбыта и технического обслуживания за рубежом сложной современной продукции, требующей товаро- и услугопроводящей системы (сети) предприятий в принимающих странах. Такая стратегия позволяет ТНК увеличить свою долю на мировом рынке.

Модель монополистических (уникальных) преимуществ была разработана американцем С. Хаймером, в последующем ее развили Ч. П. Киндлебергер и др. В соответствии с теорией монополистических преимуществ иностранному инвестору необходимы преимущества перед местными фирмами принимающей страны, которые хорошо знают "правила игры" на своем рынке, обладают обширными связями с местной администрацией и не несут больших трансакционных расходов, т.е. расходов по сделкам по сравнению с иностранным инвестором. Монополистические преимущества для иностранной фирмы могут возникать за счет использования оригинальной продукции, которую не выпускают местные фирмы; наличия совершенной технологии; "эффекта масштаба", дающего возможность получать большую массу прибыли; благоприятного для иностранных инвесторов государственного регулирования в принимающей стране и др.

Модель жизненного цикла продукта разработана американским экономистом Р. Верноном на базе теории роста фирмы. По этой модели любой продукт проходит четыре стадии цикла жизни: I - внедрение на рынок, II - рост продаж, III - насыщение рынка, IV - спад продаж. Выходом из положения при спаде продаж на внутреннем рынке служит экспорт или налаживание производства за рубежом, что продлит жизненный цикл продукта. При этом на стадиях роста и насыщения рынка издержки производства и сбыта обычно сокращаются, что позволяет снизить цену продукта и, следовательно, повысить возможности расширения экспорта и увеличения объема выпуска продукции за рубежом.

В большинстве ТНК представляют собой крупные предприятия олигопольного или монопольного типа с диверсифицированной, горизонтальной или вертикальной интеграцией производства, они контролируют изготовление и сбыт продукции и предоставление услуг как в стране базирования, так и вне ее пределов. Используя идею Р. Коуза о том, что внутри большой корпорации между ее подразделениями действует особый регулируемый руководством корпорации внутренний рынок, английские экономисты П. Бакли, М. Кэссон, Дж. Макманус и др. создали модель интернализации, в соответствии с которой значительная часть международных экономических операций является фактически внутрифирменными операциями между подразделениями больших хозяйственных комплексов. Все элементы интернациональной структуры корпорации функционируют как единый, согласованный механизм в соответствии с глобальной стратегией головной компании, направленной на достижение главной цели деятельности ТНК - получение прибыли от функционирования комплекса предприятий в целом, а не каждого из его звеньев.

Многие из вышеописанных моделей характеризуются однобокостью и узостью взгляда на комплексную проблему транснациональных корпораций. Английский экономист Дж. Даннинг разработал эклектическую модель, вобравшую в себя из других моделей то, что прошло проверку реальной практикой. Согласно этой модели фирма начинает производство товаров и услуг за рубежом при условии совпадения трех предпосылок: 1) наличие конкурентных (монополистических) преимуществ по сравнению с другими фирмами в принимающей стране (специфические преимущества собственника); 2) условия в принимающей стране способствуют организации там производства товаров и услуг вместо их экспорта (преимущества интернационализации производства); 3) возможность использовать производственные ресурсы в принимающей стране более эффективно, чем у себя дома (преимущества месторасположения) [1, с.277-278].

Результаты (украинский) 1:

Сучасні концепції ТНК на основі теорії фірми як підприємство з виробництва та маркетингу товарів і послуг. Більшість міжнародних компаній почав свою діяльність з ринків Національний послуг. Потім вони використання порівняльних переваг і конкурентні переваги будинку країн їх компанії, розширив сферу своєї діяльності на міжнародних ринках, переміщаючи виробництво за кордон або інвестиції з метою організації виробництва в приймаючих країнах.Відзначивши, основними функціями є присутність іноземних партнерів ТНК для виробництва та маркетингу товарів і послуг через прямі інвестиції, транснаціональні корпорації, дослідники розробили ряд моделей залучення прямих іноземних інвестицій [1, п. 277-278].Американський економіст j. Гелбрейт обгрунтувати походження ТНК технологічних міркувань. На його думку організація закордонні філіали міжнародних компаній, значною мірою через необхідність маркетингу та обслуговування за кордоном складні продуктів, що потребують товарів і uslugoprovodjashhej системи (Мережа) підприємств в приймаючих країнах. Ця стратегія дозволяє ТНК збільшити свою частку на світовому ринку.Розроблено модель монополістичної переваги (унікальний) американський с. Hajmerom, пізніше його розвинені в г. п. Kindleberger, д. Відповідно до теорії монополістичної перевагу іноземним інвесторам необхідна перевагу в порівнянні з місцевими фірмами в країні перебування, які знають "правила гри" у свій ринок, мають великий стосунки з місцевою владою і не буде мати великого Трансакційних витрат, тобто витрати транзакцій в порівнянні з іноземного інвестора. Монопольне перевага для іноземних фірм може статися через використання оригінальної продукції, які не виробляють місцевих фірм; наявність передових технологій; "економію на масштабі", даючи можливість отримати велику масу прибутку; сприятливі для іноземних інвесторів, державного регулювання в країні перебування тощо.Продукт життєвого циклу модель, розроблена компанією американський економіст р. Вернон на основі теорії фірми зростання. У цій моделі будь-який продукт проходить через чотири стадії життя: я введення II ринок зростання продажів, насичення ринку, III-IV-продажу спад. Вихід коли спад продажу на внутрішньому ринку подають експорту або за кордоном, виробництва, що буде продовжити життя продукту цикл. На стадіях росту та ринку зменшуються насиченість з виробництва та маркетингу витрати, як правило, який знижує ціну продукту і, як наслідок, збільшити можливості для розширення експорту і збільшення виробництва за кордоном.Більшість ТНК великих компаній огополістичні або ж монополістичної типу з диверсифікованою, горизонтальної або вертикальної інтеграції виробництва, вони контролюють виробництва і маркетингу продуктів і послуг, як вдома, так і зовні. За допомогою ідея р. Coase, що всередині великі корпорації серед структурних підрозділів експлуатує спеціальних регульований напрямок корпорації внутрішнього ринку, британський економістів п. Баклі, м. Kjesson, j. МакМанус та інші. створено модель для Інтерналізація, згідно з яким більшу частину міжнародних економічних трансакцій є фактично афілійованому угоди між суб'єктами великі торговельні комплекси. Всі елементи світовою структурою корпорації діяла як єдиного, послідовні механізму відповідно до глобальної стратегії материнської компанії, спрямованих на досягнення головної мети діяльності ТНК прибуток від функціонування підприємств ПЕК в цілому, а не його компоненти.Багато хто з цих моделей характеризуються односторонніми, так і вузьким зору комплексної проблеми транснаціональних корпорацій. Британський економіст j. Даннінг розроблені еклектичний модель, яка включає в себе від інших моделей, які пройшли перевірку реальної практики. Відповідно до цієї моделі, компанія починає виробництво товарів і послуг за кордоном ж три передумови: 1) наявність конкурентні переваги (монополістичної) в порівнянні з інших фірм у країні перебування (певні переваги власника); 2) умови в країні перебування є сприяння в організації виробництва товарів і послуг, а не експорт їх (переваги інтернаціоналізації виробництво); 3) можуть використовувати продуктивним ресурси в країні перебування більш ефективно, ніж вдома (місцезнаходження) [1, п. 277-278].