Джинни, главной героиней истории, я

Джинни, главной героиней истории, является 16. Она, оказывается, блестящая художница как своя мать, которая умерла, когда она была ребенком. В извлечении Вы собираетесь читать, Джинни видит картину своей матери в картинной галерее.
Когда Джинни сначала заинтересовалась искусством и историей живописи, папа дал ей большую книгу с сотнями воспроизводства в нем. Она была бы все, что книга сказала ей о Ренессансе, и импрессионистах и кубистах, о Ботичелли и Моне и Пикассо, и она вдохнула все это в подобном кислороде, она не знала, что отсутствовала. И среди картин в книге, были два, который сделал ее удушье. Каждый был "Договоренностью Уистлера Серого и Черного цвета", портрет его матери, сидящей на стуле с прямой спинкой и другом, был "Точкой зрения Эль Греко на Толедо". Она помнила свою реакцию вполне ясно: внезапный вдох, вызванный чистым удивлением расположением форм и цветов. Это был физический шок.
И когда она смотрела на большую живопись, которая доминировала над стеной конца, та же самая вещь произошла. Это затронуло бы ее тот же самый путь, кто бы ни нарисовал его, потому что это был шедевр. То, что это показало, было blak человеком средних лет, в униформе с эполетами и медалями, в процессе падения на этаж с красным ковром хорошо меблированной комнаты. Он ел еду, и на столе около него была тарелка с желтым супом. Вне его, через открытую дверь и в открытом окне, выдержал толпу людей, смотря: белые люди и черный, старый и молодой, богато одетый и бедствующий. Некоторые из них несли объекты, которые помогли Вам понять, кем они были: комок долларовых банкнот для банкира, сцепления оружия для торговца оружием, цыпленка для крестьянина; и выражения на их лицах сказали Джинни, что они все до некоторой степени были жертвами или сообщниками человека, который умер.И все, что было важно, но столь же важное, было странным разногласием особого красного ковра и особого желтого цвета супа, так, чтобы Вы знали, что это было что-то значительное, и Вы предположили, что суп был отравлен. И способ, которым умирающий человек был изолирован кислотным красным от любой формы на картине, так, чтобы выглядело, как будто он снижался с глаз долой в луже крови. И главным образом то, что было важно, было вещью, которую было невозможно выразить словами: меры акций на холсте. Там те же самые элементы, соединенные по-другому, были бы интересной картиной, но соединили бы как это, они заставили Джинни отдышаться.
Она начала думать о том, что ее мать хотела сказать картиной. Рассказать историю коррумпированного чиновника? Да... Но не, главным образом. То, что она, вероятно, хотела сделать, должно было только видеть то, что произошло, когда она соединила тот красный и что желтый. Именно это мог начать его. Некоторая небольшая техническая вещь как этот. И форма человека, поскольку он падает... Поскольку нет никакой тени, Вы не видите легко, где он относительно пола. Он, кажется, плавает в космосе, почти. Но в то же время на можно было сказать, что картина не была технически правильна. Это было удивительным, блестящим! Джинни чувствовала глыбу в горле.

Результаты (украинский) 1:

Жанна, головний герой розповіді, є 16. Це виявляється блискучим художник як власну матір, яка померла, коли вона була дитиною. Перевірити ви збираєтеся читати, Жанна бачить фотографію своєї матері в картинна галерея. Коли Джіні вперше став цікаві мистецтва та історії живопису, Папа дав їй велику книгу з сотнями розмноження в ньому. Було б все, що книга розповів про відродження і impressionistah і kubistah, Боттічеллі і Моне і Пікассо, і він ставить його все в як кисень, вона не знала, що була відсутня. І фотографії в книзі взяли участь двох, який зробив її задихатися. Всі були "Композиція у Вістлері сірі та чорні", портрет матері, що сидить на стільці з прямими назад а інший був "El Greco зору Толедо". Вона згадала його реакція ясно: раптові дихання чистим здивування викликало по розташуванню форм і кольорів. Це було фізичної шок. І коли вона подивилася на велику картину, яка домінувала над оздоблення стін, те ж саме відбулося. Це б вплинути на його так само, той, хто звернув його, тому що це було шедевр. Те, що він показав чорний екран чоловік середніх років, у військовій формі медалями і èpoletami, в процесі, падаючи на підлогу з червоній килимовій доріжці добре мебльовані номери. Він їли їжу і на столі поруч з ним платівку з жовтою суп. Зовні через відкритими двері і відкритого вікна, стояв натовп людей дивляться: білі люди і чорного кольору, старі й молоді, рясно одягнені і bedstvuûŝij. Деякі з них несли об'єктів, яка допомогла вам зрозуміти, хто вони: пучок рахунків за банкір, зчеплення зброї, щоб руки дилера, курячі для фермерів; і виразом на обличчях сказав Джіні банк, що вони були в деякій мірі всі жертви або associates, людина, яка померла, і все, що було важливо, але не менш важливим, це протиріччя дивні спеціальні червоній килимовій доріжці і спеціальні жовтий суп, так що ви знаєте, що воно було те, що значні, і передбачається, що суп був отруєний. І те, що вмираючого був ізольованих кислота червоні від будь-якої форми на малюнку, так що подивився, як ніби це було з поля зору in басейн of кров. І в основному те, що було важливо, було те, що було неможливо, щоб виразити в словах: Дія на полотні. Існує ж елементів, єдиного шляху, було б цікаву картину, але буде мати як це, вони зробили Джіні отримати моє дихання. Вона почав думати про те, що її мати б сказати, що малюнок. Розповісти історію корумпованих офіційний? Так... Але не, в основному. Те, що вона напевно хотіли зробити було просто щоб подивитися, що сталося, коли вона пов'язана червоного та жовтого. Які могли б почати. Деякі невеликі технічних такі речі, як це. І людську форму, як він падає... Тому що немає ні тіні, не відображається легко де це по відношенню до підлоги. Мабуть щоб бути плаваючі у просторі, майже. Але в той же час, можна сказати, що зображення не було технічно правильною. Це було дивно, блискучий! Джіні відчував грудка в моє горло.

Результаты (украинский) 2:

Джіні, головною героїнею історії, є 16. Вона, виявляється, блискуча художниця як своя мати, яка померла, коли вона була дитиною. У добуванні Ви збираєтеся читати, Джіні бачить картину своєї матері в картинній галереї.
Коли Джіні спочатку зацікавилася мистецтвом та історією живопису, тато дав їй велику книгу з сотнями відтворення у ньому. Вона була б все, що книга сказала їй про Ренесансі, і імпресіоністів і кубістів, про Ботічеллі і Моне і Пікассо, і вона вдихнула все це в подібному кисні, вона не знала, що була відсутня. І серед картин в книзі, були два, який зробив її задуха. Кожен був "Домовленості Уїстлера Сірого і Чорного кольору", портрет його матері, що сидить на стільці з прямою спинкою і другом, був "Точкою зору Ель Греко на Толедо". Вона пам'ятала свою реакцію цілком ясно: раптовий вдих, викликаний чистим подивом розташуванням форм і кольорів. Це був фізичний шок.
І коли вона дивилася на велику живопис, який домінувала над стіною кінця, та ж сама річ сталася. Це торкнулося б її той же самий шлях, хто б не намалював його, тому що це був шедевр. Те, що це показало, було blak людиною середніх років, в уніформі з еполетами і медалями, в процесі падіння на поверх з червоним килимом добре мебльованої кімнати. Він їв їжу, і на столі біля нього була тарілка з жовтим супом. Поза ним, через відкриті двері і в відкритому вікні, витримав натовп людей, дивлячись: білі люди і чорний, старий і молодий, багато одягнений і бедствующий. Деякі з них несли об'єкти, які допомогли Вам зрозуміти, ким вони були: грудку доларових банкнот для банкіра, зчеплення зброї для торговця зброєю, курчати для селянина; і вирази на їхніх обличчях сказали Джіні, що вони все до деякої міри були жертвами або спільниками людини, яка умер.І все, що було важливо, але настільки ж важливе, було дивним розбіжністю особливого червоного килима і особливого жовтого кольору супу, так, щоб Ви знали, що це було щось значне, і Ви припустили, що суп був отруєний. І спосіб, яким вмираюча людина був ізольований кислотним червоним від будь-якої форми на картині, так, щоб виглядало, ніби він знижувався з очей геть в калюжі крові. І головним чином те, що було важливо, було річчю, яку було неможливо висловити словами: заходи акцій на полотні. Там ті ж самі елементи, з'єднані по-іншому, були б цікавою картиною, але з'єднали б як це, вони змусили Джіні віддихатися.
Вона почала думати про те, що її мати хотіла сказати картиною. Розповісти історію корумпованого чиновника? Так ... Але не, головним чином. Те, що вона, ймовірно, хотіла зробити, повинно було тільки бачити те, що сталося, коли вона поєднала той червоний і що жовтий. Саме це міг почати його. Деяка невелика технічна річ як цей. І форма людини, оскільки він падає ... Оскільки немає ніякої тіні, Ви не бачите легко, де він відносно статі. Він, здається, плаває в космосі, майже. Але в той же час на можна було сказати, що картина не була технічно правильна. Це було дивним, блискучим! Джіні відчувала брилу в горлі.

Результаты (украинский) 3:

Jeannie, головна героїня історії,
16. Це забезпечується, так же, як і блискучий митець їхній володіють матір'ю, хто вмер коли вона була дитина. У шукаючі ви збираєтеся прочитати,Jeannie бачить малюнок його матері у галереї малюнку.
Коли Jenny перше вивчаюче мистецтво та історія живопис, тато дав її велику книгу з сотнями відтворення у це. Це було б весь,