С фасада его помещался глубокий про

С фасада его помещался глубокий пронаос с тремя рядами колонн. Вступавший в храм как бы проходил через целый лес огромных двадцатиметровых колонн. Есть основания полагать, что стены целлы окружали открытый прямоугольный двор, внутри которого помещалось небольшое святилище Аполлона в виде четырехколонного ионического простиля. Наружное оформление храма было очень богато. Фриз был украшен гигантским рельефом, разнообразными рельефными украшениями были оформлены базы и даже плинтусы колонн.

Наиболее полное представление об ансамбле монументальных сооружений эллинистического столичного центра дают постройки Пергама.

Город Пергам — столица Пергамского царства, находившегося под властью династии Атталидов. Небольшое, но богатое Пергамское государство не только успешно боролось с другими, гораздо более сильными эллинистическими державами, но сумело также в конце 3 в. до н. э. отразить опасный натиск кельтского племени галатов (галлов). Свой расцвет Пергамское царство пережило в первой воловине 2 в. до н. э. при царе Эвмене II.

Пергамский акрополь (рис. на стр. 282) — блестящий пример использования естественных природных условий для создания комплекса монументальных архитектурных сооружений.

Город был расположен у подножия крутого холма. На вершине холма и по его склону, спускающемуся к югу, но гигантской лестнице веерообразно раскинутых террас расположился акрополь. Самая высокая точка акрополя поднималась на 270 м над уровнем города. На вершине холма находились арсенал и казармы—это была цитадель города. Несколько ниже арсенала располагались дворцы пергамских царей. Ниже, на широкой террасе было воздвигнуто пышное святилище Афины и примыкавшее к нему здание знаменитой Пергамской библиотеки, второй по значению после Александрийской. Площадь у святилища Афины была окружена с трех сторон двухъярусными мраморными портиками (рис. на стр. 284) стройных, изящных пропорций; колонны нижнего яруса были дорического ордера, верхнего яруса — ионического. Балюстрада между колоннами верх-

Результаты (украинский) 1:

З фасаду було глибоко Pronaos, з трьома рядами колон. У своєму храмі наче пройшло через ліс з величезними dvadcatimetrovyh колонами. Є підстави вважати, що стіни в cella була оточена відкриті прямокутні дворик, яка поміщається всередину, невеликий Святилище Аполлона у формі četyrehkolonnogo іонних prostilâ. Зовнішнє оформлення храму був дуже багатий. Фризові було прикрашено гігантських рельєф, багато босів були оформлені бази і навіть Плінтуси стовпців.Найбільш повне уявлення про монументальних споруд елліністичної ансамблю центру будуються з Pergamon.Пергамський місто є столицею Pergamene Королівства, діють в рамках правилом Династія Attalidov. Невеликою, але багатої Pergamskoe державі не тільки успішно воював з інші, набагато сильніше елліністичних держав, але має також, наприкінці 3 столітті до нашої ери відображають небезпечного натиску кельтського племені Галатів (галли). Його царство Pergamskoe прайм-тайм вижив перших volovine, у 2 столітті до нашої ери коли король Èvmene II.Пергамський Акрополь (фігурою на сторінці 282) є блискучим прикладом використання природного середовища для створення комплексу монументальна архітектура.Місто було розташований біля підніжжя крутому пагорбі. У верхній частині пагорба і її кут нахилу Ласкаво просимо на південь, але гігантський сходи розпорошені вентилятор тераси є Акрополя. Найвища точка на Акрополь був піднятий до 270 м над містом. На вершині пагорба були Арсенал і казарми — це було Цитаделі міста. Трохи нижче "Арсенал" були палаци королів pergamskih. Нижче, на широку терасу був зведений чудовий святилище Афіни і примикає до корпусу знаменитий Пергам бібліотеці, другий за величиною після Олександрії. Площі біля святилище Афіни була оточена з трьох боків двоярусні мармуром портиками нагадують (фігурою на сторінці 284) тонкий, витончений пропорції; нижній шар стовпці були доричного, верхній ярус — на Іонічне. Балюстрада між колонами вгору-

Результаты (украинский) 2:

З фасаду його містився глибокий пронаос з трьома рядами колон. Вступав в храм як би проходив через цілий ліс величезних двадцятиметрових колон. Є підстави вважати, що стіни целлу оточували відкритий прямокутний двір, всередині якого містилося невелике святилище Аполлона у вигляді Чотириколонні іонічного простиль. Зовнішнє оформлення храму було дуже багато. Фриз був прикрашений гігантським рельєфом, різноманітними рельєфними прикрасами були оформлені бази і навіть плінтуси колон. Найбільш повне уявлення про ансамбль монументальних споруд елліністичного столичного центру дають споруди Пергама. Місто Пергам - столиця Пергамського царства, що знаходився під владою династії Атталидов. Невелике, але багате Пергамское держава не тільки успішно боролося з іншими, набагато більш сильними елліністичними державами, але зуміло також в кінці 3 ст. до н. е. відобразити небезпечний натиск кельтського племені галатів (галлів). Свій розквіт Пергамское царство пережило в першій воловине 2 ст. до н. е. за царя Евмен II. Пергамський акрополь (рис. на стор. 282) - блискучий приклад використання природних природних умов для створення комплексу монументальних архітектурних споруд. Місто було розташоване біля підніжжя крутого пагорба. На вершині пагорба і його схилом, спускається на південь, але гігантської сходах віялоподібно розкинутих терас розташувався акрополь. Найвища точка акрополя піднімалася на 270 м над рівнем міста. На вершині пагорба знаходилися арсенал і казарми-це була цитадель міста. Дещо нижче арсеналу розташовувалися палаци пергамських царів. Нижче, на широкій терасі було споруджено пишне святилище Афіни і примикають до нього будівлю знаменитої Пергамської бібліотеки, другий за значенням після Олександрійської. Площа біля святилища Афіни була оточена з трьох сторін двоярусними мармуровими портиками (рис. На стор. 284) струнких, витончених пропорцій; колони нижнього ярусу були доричного ордера, верхнього ярусу - іонічного. Балюстрада між колонами верх-

Результаты (украинский) 3:

З фасаду його побили глибоких Pronaos місії з три колони. Відмова в храмі як також пропустити через ліс величезні двадцатиметровых вежі. Є підстави вважати,