1.ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СОЦИАЛЬНОЙ Р

1.ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СОЦИАЛЬНОЙ РАБОТЫ С ВЫНУЖДЕННЫМИ ПЕРЕСЕЛЕНЦАМИ
1.3. Вынужденные переселенцы как объект социальной работы
Рассматривая понятие миграции как социального процесса, стоит отметить, что перемещение отдельных групп и индивидов может иметь как стихийный, хаотичный характер, так и организованный, отличаться по масштабу, расстоянием, времени пребывания, мотивами. Поэтому специфика социальной работы с населением зависит от типа миграции. В зависимости от территориального перемещения различают внутреннюю (перемещение в пределах одной страны, из села в город) и внешнюю (перемещение из одной страны в другую) миграции. По степени управляемости миграция бывает двух видов: организованная (с участием государства или общественных органов) и неорганизованная, стихийная (силами и средствами самих мигрантов). По перемещению выделяют три вида миграции: добровольная, которая осуществляется человеком по своей воле в связи с имеющимися у нее потребностями (необходимость трудоустройства, объединение с семьей и т.д.); вынужденную, которая возникает в результате стихийных бедствий, военных конфликтов, и других неблагоприятных изменений социально-политической ситуации в той или иной стране или регионе; принудительная, как следствие определенной политики государства [2, с. 12-15].
В настоящее время миграционная ситуация в России постоянно изменяется. Несмотря на довольно сложные условия, царящие в стране, Россия по-прежнему остается привлекательной для мигрантов. По данным Росстата, число приезжих из стран СНГ, прибывших в РФ в первые 9 месяцев 2014 года, достигло 361 384 человек. Это на 50 000 больше, чем за весь 2013 год. На сайте Росстата можно ознакомиться с официальными данными относительно международной миграции в 2013 году.
Закон предусматривает обеспечение надлежащих условий социальной адаптации, временного жилья, содействие в трудоустройстве, продолжении получения образования, содействие возможности поручение средств гуманитарной, благотворительной помощи, в том числе со стороны международных учреждений, организаций стран.
По данным Управления Верховного комиссара ООН по делам беженцев в России на 9 февраля 2015 зарегистрировано 1007900 переселенцев [10,с.11]. Не все они могут самостоятельно решить свои проблемы по размещению, поиска работы на новом месте, восстановление социально положительных способов жизнедеятельности. К тому же немало из них нуждаются не только в материальной, но и юридической, социально-педагогической и психологической помощи, создание благоприятных условий для успешной социальной адаптации. Данная проблема в нашей стране привела к образованию многочисленных проблем, что повышает необходимость проведения социальной работы с данной категорией населения.
1.2. Нормативно-правовые основы изучения социальной работы с вынужденными переселенцами в современной России
Миграционная политика — это система общепринятых на уровне властных структур идей и концептуально объединенных средств, с помощью которых, прежде всего государство, а также другие общественные институты, соблюдая определенные принципы, предполагают достижение поставленных целей. Политика должна проводиться в соответствии с теми принципами, которые составляют фундаментальные основы государства (Конституция, международные правовые акты и т.д.). Миграционные потоки требуют тщательной регулировки и контроля, именно поэтому государственные власти вынуждены создавать фундаментальную юридическую, нормативную и правовую базу, позволяющую регламентировать правовой статус беженцев, процедуру их регистрации в странах, а также определять права беженцев и свободы. Нормативно-правовое обеспечение мы будем рассматривать на трех уровнях: • международный • федеральный • региональный.
На международном уровне в отношении беженцев были приняты следующие нормативно правовые акты:
1. Конвенция о беженцах – главный юридический акт, принятый ООН в 1951 году на съезде в Женеве. Конвенцию выпустили на основании настоятельных рекомендаций ООН беженцы. Данный документ заключает в себе 46 фундаментальных статей о положении беженцев, о статусе беженцев, процедурах зачисления беженцев в страну, а также прекращении оснований в предоставлении убежища беженцам.[19]
2. Соглашение стран СНГ от 24.09.1993 «О помощи беженцам и вынужденным переселенцам».[20]
На федеральном уровне в отношении беженцев были приняты следующие нормативно правовые акты:
1. Федеральный закон от 19.02.1993 № 4528-1 «О беженцах»;[21]
2. Постановление Правительства РФ от 09.04.2001 № 274 «О предоставлении временного убежища на территории Российской Федерации» (вместе с «Порядком предоставления временного убежища на территории Российской Федерации», «Положением о свидетельстве о предоставлении временного убежища на территории Российской Федерации»);[22]
3.Приказ ФМС России от 19.08.2013 № 352 «Об утверждении Административного регламента Федеральной миграционной службы по предоставлению государственной услуги по рассмотрению ходатайств о признании беженцем на т

Результаты (украинский) 1:

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ соціальної роботи з ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ1.3. Чим виселених як об'єкт соціальної роботи Беручи до уваги концепції міграції як соціальний процес варто відзначити витіснення певних груп і окремих осіб можуть бути як спонтанне хаотичного та організовані різні за шкалою, відстань, час перебування мотивованим. Таким чином, специфіку соціальної роботи з населенням залежить від типу міграції. Залежно від просторової Водотоннажність відрізнити внутрішні (в межах однієї країни, з села в місті) і зовнішніх (перехід від однієї країни до іншої) міграції. За ступенем керованості міграції є двох типів: організовані (за участю держави або державних органів) та нерегулярні, спонтанний (сил і означає мігрантів, самі). Для переміщення на три види: Добровільна міграції, яка здійснюється шляхом людина за власним бажанням по відношенню до його потребами (потреба зайнятості, Асоціація з сім'єю, і т. д.); виникнення надзвичайної ситуації, що виникає в результаті стихійних лих, збройних конфліктів та інших несприятливих суспільно політична ситуація в країні або регіоні; примусовий, в результаті певних політики держави [2, стор 12-15].В даний час міграція ситуацію в Росії постійно змінюється. Незважаючи на важкі умови, що переважаючим в країні Росія залишається привабливим місцем для мігрантів. На даних Росстата кількість відвідувачів з країн СНД, прибули до Росії в перші 9 місяців року 2014 року досягла 361 384 людей. Це на 50000 більше, ніж за весь рік 2013. На сайті ви можете знайти офіційний Rosstat даних питань міжнародної міграції у 2013 році.Закон передбачає забезпечення належних умов для соціальної адаптації, тимчасове житло, допомога розміщення роботу, безперервної освіти, сприяння можливість Довіривши гуманітарних, благодійних пожертвувань, у тому числі з міжнародних установ, організацій, країни.За даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Росії на 9 лютого 2015 1007900 зареєстрованих переміщених осіб [10, с. 11]. Не всі з них можуть виправлення неполадок — їх розміщення, пошук роботи на новому місці, відновлення соціальних позитивні способу життя. Крім того, багато з них повинні не тільки матеріалу, а також правові, соціально педагогічної та психологічної допомоги, створення сприятливих умов для успішного соціальної адаптації. Проблема в нашій країні, призвів до утворення численні проблеми, що підвищує необхідність проведення соціальної роботи з цієї категорії населення.1.2. правову основу вивчення соціальної роботи переміщені особи в сучасній Росії Міграційна політика-це системна силових структур приймаються ідеї і концептуально об'єднаної засобів, перш за все, стан та інші громадські інститути, дотримання певних принципів передбачають цілей. Політика повинна проводитися відповідно до цих принципів, які складають засади держави (Конституція, міжнародних правових документів і т. д.). Міграційними потоками потребують ретельної підгонки та контролю, тому владі змушені створити правові, нормативно-правові засади для за регулювання правовий статус біженців, порядок їх реєстрації в країнах, а також для визначення прав і свобод біженці. Нормативно-правове забезпечення ми розглянемо на трьох рівнях: • Міжнародна • Федеральний регіональних.На міжнародному рівні, з урахуванням біженців прийняла наступні регуляторних актів: 1. Конвенції статус біженців є основним актом правового прийнята Організацією Об'єднаних Націй в 1951 році на Конвенції в Женеві. Конвенція була випущена на основі сильних рекомендацій ООН біженців. Цей документ втілює в собі основні 46 статей про положення біженців, Конвенції, які стосуються статус біженців, процедури для зарахування біженців в країні, а також припинення підстави для надання притулку біженцям. [19] 2 СНД угоду від 24.09.1993 "про надання допомоги біженцям та переміщеним особам. [20] На федеральному рівні щодо біженців прийняла наступні регуляторних актів: 1. федерального закону № 1 4528 19.02.1993 "про біженців"; [21]2. рішення уряду РФ 09.04.2001 № 274 «надання тимчасового притулку на території Російської Федерації» (разом з порядок надання тимчасового притулку на території Російської Федерації», «положення про сертифікат надання тимчасового притулку на території Російської Федерації); [22] 3. Порядок ФМС Росії від 19.08.2013 № 352 "про затвердження адміністративні положення Федеральної міграційної служби для надання комунальних послуг з розгляду заявок на визнання якості біженця на t

Результаты (украинский) 2:

1.Теоретические ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З вимушених переселенців
1.3. Вимушені переселенці як об'єкт соціальної роботи
Розглядаючи поняття міграції як соціального процесу, варто відзначити, що переміщення окремих груп та індивідів може мати як стихійний, хаотичний характер, так і організований, відрізнятися за масштабом, відстанню, часу перебування, мотивами. Тому специфіка соціальної роботи з населенням залежить від типу міграції. Залежно від територіального переміщення розрізняють внутрішню (переміщення в межах однієї країни, з села в місто) і зовнішню (переміщення з однієї країни в іншу) міграції. За ступенем керованості міграція буває двох видів: організована (за участю держави або громадських органів) і неорганізована, стихійна (силами і засобами самих мігрантів). За переміщенню виділяють три види міграції: добровільна, яка здійснюється людиною з власної волі в зв'язку з наявними у неї потребами (необхідність працевлаштування, об'єднання з сім'єю і т.д.); вимушену, яка виникає в результаті стихійних лих, військових конфліктів, і інших несприятливих змін соціально-політичної ситуації в тій чи іншій країні або регіоні; примусова, як наслідок певної політики держави [2, с. 12-15].
В даний час міграційна ситуація в Росії постійно змінюється. Незважаючи на досить складні умови, які панують в країні, Росія як і раніше залишається привабливою для мігрантів. За даними Росстату, кількість приїжджих з країн СНД, які прибули в РФ в перші 9 місяців 2014 року, досягло 361 384 чоловік. Це на 50 000 більше, ніж за весь 2013 рік. На сайті Росстата можна ознайомитися з офіційними даними щодо міжнародної міграції в 2013 році.
Закон передбачає забезпечення належних умов соціальної адаптації, тимчасового житла, сприяння в працевлаштуванні, продовження здобуття освіти, сприяння можливості доручення засобів гуманітарної, благодійної допомоги, в тому числі з боку міжнародних установ, організацій країн.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Росії на 9 лютого 2015 зареєстровано 1007900 переселенців [10, с.11]. Не всі вони можуть самостійно вирішити свої проблеми з розміщення, пошуку роботи на новому місці, відновлення соціально позитивних способів життєдіяльності. До того ж чимало з них потребують не тільки в матеріальній, а й юридичної, соціально-педагогічної і психологічної допомоги, створення сприятливих умов для успішної соціальної адаптації. Дана проблема в нашій країні привела до утворення численних проблем, що підвищує необхідність проведення соціальної роботи з даною категорією населення.
1.2. Нормативно-правові основи вивчення соціальної роботи з вимушеними переселенцями в сучасній Росії
Міграційна політика - це система загальноприйнятих на рівні владних структур ідей і концептуально об'єднаних засобів, за допомогою яких, перш за все держава, а також інші громадські інститути, дотримуючись певні принципи, припускають досягнення поставлених цілей. Політика повинна проводитися відповідно до тих принципів, які складають фундаментальні основи держави (Конституція, міжнародні правові акти і т.д.). Міграційні потоки вимагають ретельного регулювання і контролю, саме тому державна влада змушені створювати фундаментальну юридичну, нормативну та правову базу, що дозволяє регламентувати правовий статус біженців, процедуру їх реєстрації в країнах, а також визначати права біженців і свободи. Нормативно-правове забезпечення ми будемо розглядати на трьох рівнях: • міжнародний • федеральний • регіональний.
На міжнародному рівні щодо біженців були прийняті наступні нормативно-правові акти:
1. Конвенція про біженців - головний юридичний акт, прийнятий ООН в 1951 році на з'їзді в Женеві. Конвенцію випустили на підставі настійних рекомендацій ООН біженці. Даний документ містить в собі 46 фундаментальних статей про становище біженців, про статус біженців, процедурах зарахування біженців в країну, а також припинення підстав в наданні притулку біженцям. [19]
2. Угода країн СНД від 24.09.1993 «Про допомогу біженцям і вимушеним переселенцям». [20]
На федеральному рівні щодо біженців були прийняті наступні нормативно-правові акти:
1. Федеральний закон від 19.02.1993 № 4528-1 «Про біженців»; [21]
2. Постанова Уряду РФ від 09.04.2001 № 274 «Про надання тимчасового притулку на території Російської Федерації »(разом з« Порядком надання тимчасового притулку на території Російської Федерації »,« Положенням про свідоцтво про надання тимчасового притулку на території Російської Федерації »); [22]
3.Пріказ ФМС Росії від 19.08.2013 № 352« про затвердження адміністративного регламенту Федеральної міграційної служби з надання державної послуги з розгляду клопотань про визнання біженцем на т