Безрадостным было прибытие крымскот

Безрадостным было прибытие крымскотатарских спецпереселенцев в Узбекистан в июне 1944 года…
Непривычный климат, постоянная нехватка питания, а зачастую и крыши над головой, привели к тому, что практически сразу же среди них разразилась эпидемия малярии и желудочно-кишечных заболеваний. Согласно спецсообщению заместителя наркома внутренних дел Узбекистана Меера на имя заместителя наркома внутренних дел СССР В.Чернышова, в июле 1944 г. в Наманганской области болели до 40% спецпереселенцев, а в Пахтакорском районе Самаркандской области наблюдалось «поголовное заболевание малярией».
Вдумаемся только в одну цифру, сохранившуюся в официальной документации. С мая по ноябрь 1944 года от болезней и истощения в Узбекистане умерло 10.105 спецпереселенцев из Крыма, т.е. около 7 % от числа прибывших . А ведь это были только первые полгода высылки…
Все, кто выжил в эти первые последепортационные годы, вспоминают, что они были самыми тяжелыми. Рассказы очевидцев этих событий на редкость однообразны и отличаются разве что частностями. Общего же очень много – мучительный постоянный голод, болезни (малярия, дизентерия, тиф), изнуряющий труд и умершие - в каждой семье.

Результаты (украинский) 1:

Похмуре було приходу кримськотатарського поселенців в Узбекистані в червні 1944...Незвичний клімату, стійкі відсутність їжі і часто без даху над головою, призвели до майже відразу, серед них малярії епідемія зламав назовні і шлунково-кишкових захворювань. За словами specsoobŝeniû, заступника народного комісара з внутрішніх справ з Узбекистану Меєр заступника народного комісара зовнішніх справ СРСР в. Чернишова, в липні 1944 року, у Namangan боляче до 40% поселенці а в Пахтакор районі Самарканд регіону спостерігається "ендемічним малярії".Нехай лише одного номера, збереглися в офіційній документації. З травня по листопад 1944 року від хвороб і виснаження в Узбекистані помер 10.105 поселенців з Криму, тобто приблизно на 7% у разі прибуття. Але це були тільки першого тайму вигнання. Всі вижили в ці Ранні роки posledeportacionnye, пам'ятати, що вони були найбільш важкою. Свідчення очевидців цих подій буде дуже одноманітною і відрізняються в тому, що відомостей. В цілому дуже багато хворобливі постійної голоду, хвороб (малярії, дизентерії, черевний), виснажливої роботи і помер в кожній родині.

Результаты (украинский) 2:

Безрадісним було прибуття кримськотатарських спецпереселенців в Узбекистан в червні 1944 року ...
Незвичний клімат, постійна нестача харчування, а часто і даху над головою, призвели до того, що практично відразу ж серед них вибухнула епідемія малярії і шлунково-кишкових захворювань. Згідно спецповідмлень заступника наркома внутрішніх справ Узбекистану Меєра на ім'я заступника наркома внутрішніх справ СРСР В.Чернишова, в липні 1944 р в Наманганской області хворіли до 40% спецпереселенців, а в Пахтакорском районі Самаркандської області спостерігалося «поголовне захворювання малярією».
Вдумаймося тільки в одну цифру, збережену в офіційній документації. З травня по листопад 1944 від хвороб і виснаження в Узбекистані померло 10.105 спецпереселенців з Криму, тобто близько 7% від числа прибулих. А адже це були тільки перші півроку висилки ...
Всі, хто вижив у ці перші последепортаціонние роки, згадують, що вони були найважчими. Розповіді очевидців цих подій на рідкість одноманітні і відрізняються хіба що частковостями. Загального ж дуже багато - болісний постійний голод, хвороби (малярія, дизентерія, тиф), виснажливий працю і померлі - в кожній родині.

Результаты (украинский) 3:

Похмура став приїзд кримськотатарськими депортованих під час колективізації в Узбекистані у червні 1944 року ...
Дивним клімат, постійний брак їжі, а часто і дах над головою, призвело до уМайже відразу ж спалахнула епідемія серед них малярії і шлунково-кишкових захворюваннях.