Причиной альтернации являются произ

Причиной альтернации являются произносительные нормы, характерные для данного состояния языка, выработанные в результате общения людей. “В данном состоянии языка причиной альтернации со стороны фонетической можно считаться только традиция (передача), только социальное общение, только “usus”. Мы научились говорить именно так, а не иначе благодаря среде и благодаря своим предкам”; “мы не можем указать индивидуального подхода к сохранению данной альтернации”. Точки зрения фонетической (антропофонической) причинности, в альтернациях можно выделить дивергенции, т.е. чередования, возникшие в современном языке в результате расщепления одной фонемы на две, причём на это расщепление повлияло фонетическое окружение. Так, сравнив в мат, и в мать, мы замечаем, что мягкость предшествующего согласно изменила качество в слове мать. Это чистофонетическая дивергенция. Расщепление гласного в этимологически родственных морфемах даёт фонетически-этимологическую дивергенцию, или неофонетическую альтернацию типа в воды [воды], вода[вЛда], водяной [въд`аноj].
Альтернация фонем, связанная с морфологическим или смысловым различием, даёт корреляции, или психофонетические альтернации, используемые наряду со словообразующими морфемами для различения морфологические категории ( вносить — ноша, в светить — свеча); сюда же относится внутренняя флексия, служащая для различения видовых значений глаголов (русск. ходить — хаживать), образование множественного числа (англ. child — children, нем. Wolf — Wolfe).
В морфологических чередованиях фонетическую значимость имеет также отсутствие фонемы, например в сон — сна. Нулевой фонеме аналогична “нулевая” морфема, т.е. морфема, “лишённая всякого произносительно-слухового состава и тем не менее ассоциируемая с известными семасиологическими и морфологическими представлениями”.
Если для дивергентов характерна фонетическая причинность, для коррелятивов — психическая, то палеофонетические, или традиционные, альтернации вызваны исторической эволюции языка ( в русск. несу — ноша, в англ. write — wrote в нем. geben — gab). Этот вид альтернаций в настоящее время относят к разряду спонтанных фонетических изменений, в основе которых лежат исчезнувшие фонетические причины.
Морфологические чередования могут вызываться не только действующими в данном языке факторами, но обусловливаются взаимодействием языков. Бодуэн де Куртенэ приводит примеры русских альтернаций, целиком заимствованных из церковнославянского языка: родить - рождать, осветить — освещать, светить —свечу.
Альтернации указанных типов представляют собой макроскопические явления языка. Наряду с ними Бодуэн де Куртенэ выделяет микроскопические явления, к которым принадлежат незаметные, зарождающиеся, эмбриональные альтернации фонем. Что же создаёт эти незаметные различия? “Сам факт, что фонема входит в состав слов, которые обнаруживают то антропофонические различия… то психические различия (семасиологические или морфологические), создаёт разницу между внешне одинаковыми фонемами, которая со временем может стать заметной”. В качестве примера таких эмбриональных чередований в русском языке Бодуэн де Куртенэ приводит слова года[года] - года [глда], где ударные и неударные гласные [о, а] вызывают несколько различное звучание [г, д]. Замечая столь тонкие различия в произношении согласных в зависимости от ударяемости гласных, он использует даже минимальные возможности выявления физиологических и акустических особенностей звука.
Бодуэн де Куртенэ не говорит об отношениях между различными альтернациями, но указывает на тесную взаимосвязь этих чередований, последовательность их развития. Так, в эмбриональных альтернациях “можно совершенно независимо от этимологического родства морфем… изучать факторы антропофонических изменений и определять зародыши дивергенции фонем”. Затем следует “палеофонические, или традиционные, альтернации с постоянно действующим социальным фактором, с коллективно-социальной причинной связью, с устранённой первоначальной антропофонической причинностью всех альтернаций”.
После этого следует психически обусловленные корреляции (т.е связанные с морфологическими и семасиологическими представлениями, с формой и значением слова).
Учение Бодуэна де Куртенэ о фонеме, не понятое современниками учёного, активно используется современной лингвистикой. А. Мейе писал, что книга Бодуэна де Куртенэ о фонетической альтернации привлекла мало внимания. “…Она вышла слишком рано. К этому времени думали лишь об исторической лингвистике. Книга по общей лингвистике почти не вызвала интереса. В ней Бодуэн де Куртенэ проанализировал с глубиной и поразительной точностью явление, которое особенно ясно в польском и вообще в славянских языках, но которое наблюдается почти повсюду и имеет большое значение. Ещё сегодня, когда все интересуются общей лингвистикой, явления альтернации не всегда определены с точностью, не рассмотрены так, как они того заслуживают, потому что слишком мало читается эта короткая книга, в которой каждое слово весомо и предмет рассмотрен во всей его глубине” 2.

Результаты (украинский) 1:

Причиною чергування вимови, правила є специфічними для заданій умові мови, що випливають з людей спілкуватися. "На даний момент, причиною мови чергування, фонетичні можна вважати тільки традиції (передачі), соціальної комунікації, тільки"usus". Ми дізналися, як говорити так, як це за рахунок навколишнього середовища і завдяки їх предків "; "ми не можна вказати індивідуальний підхід до збереження цього чергування". Умови Причинність фонетичні (antropofoničeskoj), в al′ternaciâh, можна виділити розбіжностей, тобто чергуються зустрічаються сучасною мовою в результаті розщеплення один фонема на дві і цей розщеплення постраждалих фонетичні середовища. Таким чином, в порівнянні < а > килимок і < а > у матері, ми помічаємо, що попередній м'якість відповідно до змінили якість < а > у word матері. Ця розбіжність čistofonetičeskaâ. Розщеплення відкрито в етимологічно, пов'язані з морфем дає розбіжність фонетично ètimologičeskuû або neofonetičeskuû al′ternaciû < типу / / b > у воді [води] і води [vLda], [v″d'anoj].Альтернация фонем, связанная с морфологическим или смысловым различием, даёт корреляции, или психофонетические альтернации, используемые наряду со словообразующими морфемами для различения морфологические категории (<с/ш> вносить — ноша, <т/ч> в светить — свеча); сюда же относится внутренняя флексия, служащая для различения видовых значений глаголов (русск. ходить — хаживать), образование множественного числа (англ. child — children, нем. Wolf — Wolfe).В морфологических чередованиях фонетическую значимость имеет также отсутствие фонемы, например в сон — сна. Нулевой фонеме аналогична “нулевая” морфема, т.е. морфема, “лишённая всякого произносительно-слухового состава и тем не менее ассоциируемая с известными семасиологическими и морфологическими представлениями”.Если для дивергентов характерна фонетическая причинность, для коррелятивов — психическая, то палеофонетические, или традиционные, альтернации вызваны исторической эволюции языка (<е/о> в русск. несу — ноша, <е / o> в англ. write — wrote<е/а> в нем. geben — gab). Этот вид альтернаций в настоящее время относят к разряду спонтанных фонетических изменений, в основе которых лежат исчезнувшие фонетические причины.Морфологические чередования могут вызываться не только действующими в данном языке факторами, но обусловливаются взаимодействием языков. Бодуэн де Куртенэ приводит примеры русских альтернаций, целиком заимствованных из церковнославянского языка: родить - рождать, осветить — освещать, светить —свечу.Альтернации указанных типов представляют собой макроскопические явления языка. Наряду с ними Бодуэн де Куртенэ выделяет микроскопические явления, к которым принадлежат незаметные, зарождающиеся, эмбриональные альтернации фонем. Что же создаёт эти незаметные различия? “Сам факт, что фонема входит в состав слов, которые обнаруживают то антропофонические различия… то психические различия (семасиологические или морфологические), создаёт разницу между внешне одинаковыми фонемами, которая со временем может стать заметной”. В качестве примера таких эмбриональных чередований в русском языке Бодуэн де Куртенэ приводит слова года[года] - года [глда], где ударные и неударные гласные [о, а] вызывают несколько различное звучание [г, д]. Замечая столь тонкие различия в произношении согласных в зависимости от ударяемости гласных, он использует даже минимальные возможности выявления физиологических и акустических особенностей звука.Бодуэн де Куртенэ не говорит об отношениях между различными альтернациями, но указывает на тесную взаимосвязь этих чередований, последовательность их развития. Так, в эмбриональных альтернациях “можно совершенно независимо от этимологического родства морфем… изучать факторы антропофонических изменений и определять зародыши дивергенции фонем”. Затем следует “палеофонические, или традиционные, альтернации с постоянно действующим социальным фактором, с коллективно-социальной причинной связью, с устранённой первоначальной антропофонической причинностью всех альтернаций”.
После этого следует психически обусловленные корреляции (т.е связанные с морфологическими и семасиологическими представлениями, с формой и значением слова).
Учение Бодуэна де Куртенэ о фонеме, не понятое современниками учёного, активно используется современной лингвистикой. А. Мейе писал, что книга Бодуэна де Куртенэ о фонетической альтернации привлекла мало внимания. “…Она вышла слишком рано. К этому времени думали лишь об исторической лингвистике. Книга по общей лингвистике почти не вызвала интереса. В ней Бодуэн де Куртенэ проанализировал с глубиной и поразительной точностью явление, которое особенно ясно в польском и вообще в славянских языках, но которое наблюдается почти повсюду и имеет большое значение. Ещё сегодня, когда все интересуются общей лингвистикой, явления альтернации не всегда определены с точностью, не рассмотрены так, как они того заслуживают, потому что слишком мало читается эта короткая книга, в которой каждое слово весомо и предмет рассмотрен во всей его глубине” 2.

Результаты (украинский) 2:

Причиною альтернаціі є проізносітельние норми, характерні для даного стану мови, вироблені в результаті спілкування людей. "У даному стані мови причиною альтернаціі з боку фонетичної можна вважатися тільки традиція (передача), тільки соціальне спілкування, тільки" usus ". Ми навчилися говорити саме так, а не інакше завдяки середовищі і завдяки своїм предкам "; "Ми не можемо вказати індивідуального підходу до збереження даної альтернаціі". Точки зору фонетичної (антропофоніческой) причинності, в альтернаціей можна виділити дивергенції, тобто чергування, що виникли в сучасній мові в результаті розщеплення однієї фонеми на дві, причому на це розщеплення вплинуло фонетичне оточення. Так, порівнявши <а> в мат, і <а> в матір, ми помічаємо, що м'якість попереднього згідно змінила якість <а> у слові мати. Це чістофонетіческая дивергенція. Розщеплення голосного в етимологічно споріднених морфемах дає фонетично-етимологічну дивергенцію, або неофонетіческую альтернаціей типу <о / / ь> у води [води], вода [вЛда], водяний [в'д`аноj].
Альтернація фонем, пов'язана з морфологічним або смисловим різницею, дає кореляції, або псіхофонетіческіе альтернаціі, використовувані поряд зі словоутворюючим морфемами для розрізнення морфологічні категорії (<с / ш> вносити - ноша, <т / год> в світити - свічка); сюди ж відноситься внутрішня флексія, що служить для розрізнення видових значень дієслів (рос. ходити - Учащав), освіта множини (англ. child - children, нім. Wolf - Wolfe).
У морфологічних чергуваннях фонетичну значимість має також відсутність фонеми, наприклад в сон - сну. Нульовий фонемі аналогічна "нульова" морфема, тобто морфема, "позбавлена ​​всякого произносительно-слухового складу і тим не менш асоціюють з відомими семасіологіческім і морфологічними уявленнями".
Якщо для Дивергент характерна фонетична причинність, для коррелятівов - психічна, то палеофонетіческіе, або традиційні, альтернаціі викликані історичної еволюції мови (<е / о > в рос. несу - ноша, <е / o> в англ. write - wrote <е / а> в ньому. geben - gab). Цей вид альтернаций в даний час відносять до розряду спонтанних фонетичних змін, в основі яких лежать зниклі фонетичні причини.
Морфологічні чергування можуть викликатися не тільки діючими в даній мові факторами, але обумовлюються взаємодією мов. Бодуен де Куртене наводить приклади російських альтернаций, цілком запозичених з церковнослов'янської мови: народити - народжувати, висвітлити - висвітлювати, світити -свечу.
Альтернаціей зазначених типів являють собою макроскопічні явища мови. Поряд з ними Бодуен де Куртене виділяє мікроскопічні явища, до яких належать непомітні, що зароджуються, ембріональні альтернаціі фонем. Що ж створює ці непомітні відмінності? "Сам факт, що фонема входить до складу слів, які виявляють то антропофоніческіе відмінності ... то психічні відмінності (Семасиологичеськие або морфологічні), створює різницю між зовні однаковими фонемами, яка з часом може стати помітною". Як приклад таких ембріональних чергувань у російській мові Бодуен де Куртене наводить слова року [року] - року [глда], де ударні і неударні голосні [о, а] викликають кілька різне звучання [г, д]. Помічаючи настільки тонкі відмінності у вимові приголосних залежно від Наголошено голосних, він використовує навіть мінімальні можливості виявлення фізіологічних і акустичних особливостей звуку.
Бодуен де Куртене не говорить про відносини між різними альтернаціей, але вказує на тісний взаємозв'язок цих чергувань, послідовність їх розвитку. Так, в ембріональних альтернаціей "можна абсолютно незалежно від етимологічного спорідненості морфем ... вивчати фактори антропофоніческіх змін і визначати зародки дивергенції фонем". Потім слід "палеофоніческіе, або традиційні, альтернаціі з постійно діючим соціальним чинником, з колективно-соціальної причинного зв'язком, з усунених первісної антропофоніческой причинністю всіх альтернаций".
Після цього слід психічно обумовлені кореляції (т.е пов'язані з морфологічними і семасіологіческім уявленнями, з формою і значенням слова).
Вчення Бодуена де Куртене про фонемі, не зрозуміле сучасниками вченого, активно використовується сучасної лінгвістикою. А. Мейе писав, що книга Бодуена де Куртене про фонетичну альтернаціі привернула мало уваги. "... Вона вийшла занадто рано. До цього часу думали лише про історичну лінгвістиці. Книга з загальної лінгвістики майже не викликала інтересу. У ній Бодуен де Куртене проаналізував з глибиною і вражаючою точністю явище, яке особливо ясно в польському і взагалі в слов'янських мовах, але яке спостерігається майже всюди і має велике значення. Ще сьогодні, коли всі цікавляться загальною лінгвістикою, явища альтернаціі не завжди визначені з точністю, що не розглянуті так, як вони того заслуговують, бо надто мало читається ця коротка книга, в якій кожне слово вагомо і предмет розглянуто у всій його глибині "2.

Результаты (украинский) 3:

Причиною цього є альтернации произносительные норм, характерні для цього статусу мови, що виходить від людей.'У такому стані викликати альтернации мови невеличкі постановки можна вважати лише традиції (трансфер), тільки соціальної комунікації, лише 'usus". Ми навчилися говорити про те, що у випадку,