Жил да был, — начала птичка, — прос

Жил да был, — начала птичка, — простой честный парень по имени Ганс.

— Он был человек выдающийся? — спросила Крыса.

— Да нет, — ответила коноплянка. — В нем не было ничего особенного, кроме его доброго сердца и смешного широкого лица, с которого никогда не сходила улыбка.

Он жил совсем один в крохотном домике и с раннего утра работал в своем саду. Ни у кого во всей округе не было такого хорошенького садика. Здесь росли лютики и турецкая гвоздика, пастушья сумка и левкои, алые и желтые розы, сиреневые крокусы, золотистые и пурпурные фиалки. Майоран и базилик, водосбор и сердечник, белая буквица и ирис, нарциссы и пунцовые гвоздики цвели и распускались в свое время; одни цветы сменяли другие, так что в саду всегда было красиво и замечательно пахло. У Маленького Ганса было много друзей, но самым преданным был Большой Хью. Он был богатым мельником, но, несмотря на это, так привязался к Гансу, что не мог равнодушно пройти мимо его сада. Даже если Хью очень спешил, он всегда находил время для того, чтобы перегнувшись через забор, сорвать букет цветов или пригоршню душицы или просто набить карманы вишней и сливами, если дело было осенью.

«У настоящих друзей все должно быть общее», — любил повторять мельник, и Маленький Ганс всегда улыбался и согласно кивал головой. Как хорошо иметь друга с такими возвышенными мыслями! Правда соседи иногда удивлялись, почему мельник, у которого шесть молочных коров, большое стадо длинношерстых овец, а на мельнице запасена сотня мешков муки, никогда не отблагодарит Маленького Ганса

Результаты (украинский) 1:

Існував, раннього птах, "простий чесний хлопець, названий Ганс.Він був людиною з видатним? Щур запитав.Так ні, Коноплянка. Це було не спеціальні, за винятком його добрим серцем і широкі смішно обличчя, який ніколи не пішов посміхатися.Он жил совсем один в крохотном домике и с раннего утра работал в своем саду. Ни у кого во всей округе не было такого хорошенького садика. Здесь росли лютики и турецкая гвоздика, пастушья сумка и левкои, алые и желтые розы, сиреневые крокусы, золотистые и пурпурные фиалки. Майоран и базилик, водосбор и сердечник, белая буквица и ирис, нарциссы и пунцовые гвоздики цвели и распускались в свое время; одни цветы сменяли другие, так что в саду всегда было красиво и замечательно пахло. У Маленького Ганса было много друзей, но самым преданным был Большой Хью. Он был богатым мельником, но, несмотря на это, так привязался к Гансу, что не мог равнодушно пройти мимо его сада. Даже если Хью очень спешил, он всегда находил время для того, чтобы перегнувшись через забор, сорвать букет цветов или пригоршню душицы или просто набить карманы вишней и сливами, если дело было осенью."Справжніх друзів все має бути загальна," Міллер любив повторювати і мало Ханс завжди посміхається і киваючи головою під. Як чудово мати такого друга з таких високих думок. Правда сусіди іноді дивуватися, чому Міллер, чиї шість молочних корів, великі стада овець dlinnošerstyh і заповнений на млин ста мішки борошна, ніколи не буде дякувати мало Ханс

Результаты (украинский) 2:

Жив собі, - почала пташка, - простий чесний хлопець на ім'я Ганс.

- Він був чоловік видатний? - Запитала Щур.

- Та ні, - відповіла коноплянка. - У ньому не було нічого особливого, крім його доброго серця і смішного широкого особи, з якого ніколи не сходила посмішка.

Він жив зовсім один в крихітному будиночку і з раннього ранку працював в своєму саду. Ні у кого в усій окрузі не було такого гарненького садка. Тут росли жовтець і турецька гвоздика, грицики і левкої, червоні і жовті троянди, бузкові крокуси, золотисті і пурпурні фіалки. Майоран і базилік, водозбір і сердечник, біла буквица і ірис, нарциси і яскраво-червоні гвоздики цвіли і розпускалися свого часу; одні квіти змінювали інші, так що в саду завжди було красиво і чудово пахло. У Маленького Ганса було багато друзів, але найвідданішим був Великий Х'ю. Він був багатим мельником, але, незважаючи на це, так прив'язався до Гансу, що не міг байдуже пройти повз його саду. Навіть якщо Х'ю дуже поспішав, він завжди знаходив час для того, щоб перехилившись через паркан, зірвати букет квітів або жменю материнки або просто набити кишені вишнею і сливами, якщо справа була восени.

«У справжніх друзів усе має бути спільне», - любив повторювати мельник, і Маленький Ганс завжди посміхався і згідно кивав головою. Як добре мати друга з такими піднесеними думками! Правда сусіди іноді дивувалися, чому мірошник, у якого шість молочних корів, велике стадо довгошерстих овець, а на млині запасена сотня мішків борошна, ніколи не віддячить Маленького Ганса