Тем не менее, региональное военное

Тем не менее, региональное военное влияние Китая по-прежнему отстает от России. В отличие от России, Китай не имеет военных баз в регионе, равно как и не заявлял никакого намерения их устанавливать. По некоторым сообщениям, Пекин и Бишкек рассматривают возможность открытия военной базы на юге Кыргызстана, но обе страны пока отрицают эти претензии. Однако это не снимает предположений, что Китай может предпринять односторонние военные действия в регионе, чтобы поддерживать боеспособность. Если бы китайские военные стали рассматривать возможность военного вмешательства, то исключительно с целью защиты китайских граждан, работающих на многочисленных экономических объектах в регионе, безопасности энергопоставок или устранения рисков безопасности, возникающих в связи с потенциальной угрозами для самого государства.
Однако Китай просто не в силах развернуть и поддерживать свои вооруженные силы за границей в течение длительного периода времени, то есть Китай не сможет конкурировать с мощным и укоренившимся присутствием России в Центральной Азии. Кроме того, главы государств Центральной Азии с подозрением относятся к экономической и будущей военной роли Китая, беспокоясь о том, что страна стремится доминировать в регионе. Кроме того, различные доктрины, системы вооружения и языковые барьеры ограничивают возможности Китая по взаимодействию и сотрудничеству со странами Центральной Азии. Для преодоления языкового барьера Китай финансирует создание Института Конфуция и изучение языка в университетах по всему региону.

Результаты (украинский) 1:

Тим не менш, вплив у регіоні військових Китаю ще відстає від Росії. На відміну від Росії Китай має не військових баз в регіоні, а також заявив намір встановити їх. За деякими даними Пекін, Бішкек розглядають можливість відкриття військової бази в Південній Киргизстан, але обидві країни мають заперечував претензії. Але це не применшує припущення, що Китай може тривати односторонніх військових дій в регіоні для підтримки бойової ефективності. Якщо китайські військові почали розглянути можливість військове втручання, з єдиною метою захисту китайських громадян, що працює на багатьох економічного проектів в регіоні, енергетичної безпеки поставок або усунути ризики безпеки, що випливають з потенційними загрозами для держави.Однак, Китай просто не можуть розгорнути і підтримувати свої військові сили за кордоном протягом тривалого періоду часу, тобто, Китай не зможуть конкурувати з потужним і вкорінені присутність Росії в Центральній Азії. Крім того, глави держав Центральної Азії підозрою ставляться до економічної та Китай – майбутнє військову роль, турбує, що країни прагнуть домінувати в регіоні. Крім того, різними доктринами, зброї, систем та мовні бар'єри обмежити можливість Китаю взаємодію і співпрацю з країнами Центральної Азії. Подолати на мова бар'єр Китай Фінанси створення Інституту Конфуція та мови навчання в університетах по всьому регіону.